(Untitled)

[maria_rosil]

Герої романів Джейн Остен, щоразу коли їм ставало забагато почуттів і думок - виходили у парк на прогулянку. І таким чином, з кожним відміреним кроком, вдихаючи чисте повітря і перебуваючи на самоті, у голові прояснювалося, думки переставали метушитися, і хоч у ті часи звісно не було такого зараз поширеного явища як стрес, думаю саме від нього це

Comments

[maria_rosil]

я пробувала їх теж питати, що би вони хотіли бачити на уроках англійської - відповіді ніякої не отримала. проблема в тому, що з попереднім вчителем вони нічого не робили, більшість з них має дуже низенький рівень англійської, тому їх не цікаво і вони вже "забили" що не будь змінити. а оскільки вони 9й клас і мені потрібно якщо не весь урок, то хоча би 3/4 вести англ мовою, для них це просто сигнал, щоб відключитися і займатися своїми справами. і оскільки рівень в окремих дуже слабкий, а в інших - помірний, а програма йде і йде, то нема мови, щоб пояснювати для кожного те, що він не розуміє.
і розмовляти з ними про попередніх вчителів і т.д. теж не варто, для мене неприпустимо вступати з ними в "дружні" стосунки (хоча інколи хочеться), бо з цього, по власному досвіді знаю, добра не буде. на практиці все вигладає зовсім інакше - у мене було ставлення інше, та й у них це можливість відпочити від свого вчителя, підтягнути оцінки, трохи розслабитись, попробувати нове. коли ти ведесь клас від контрольної до контрольної - має бути результат, хача б мінімальний.

на жаль, мої розбалувані 9-класники, розуміють лише страждання і тоталітарний метод навчання, інакше вони нічого не роблять і ніяк на мене не реагують. тому підемо цим шляхом, бо якщо по-доброму, йдучи на компроміс і розмовляючи з ними за 2 тижні мені не вдалося добитися того, щоб вони хоча б робили домашнє і завели зошити, то будемо грати в поганого копа... моя подруга навіть жартувала, що мені потрібно підчитати методичну літературу на тему: метод навчання в німецьких в 30-40х роках ХХ століття.