(Untitled)

[maria_rosil]

Герої романів Джейн Остен, щоразу коли їм ставало забагато почуттів і думок - виходили у парк на прогулянку. І таким чином, з кожним відміреним кроком, вдихаючи чисте повітря і перебуваючи на самоті, у голові прояснювалося, думки переставали метушитися, і хоч у ті часи звісно не було такого зараз поширеного явища як стрес, думаю саме від нього це

Comments

[sofka_jazz]

я з приводу пункту №2. Була на практиці в школі і там 2 місяці мала лише старші класи, всі і А і Б і В. Я вела історію. Пам'ятаю, коли зайшла в клас, згадала собі слова одного відомого педмислителя, прізвища, на жаль не пам'ятаю: читати клас як книжку. І я намагалася не говорити і не навантажувати їх програмою з перших днів, а дати можливість їм, розказати мені про себе. Це дуже важливо в становлення доброго зв'язку з класом. Вони розказували мені про свої проблеми з вивченням історії, про попереднього вчителя, що їх не розуміє, про те, чому їм не цікаво вчити історію і таке інше. Звичайно їх тягнуло поговорити про все на світі, але я намагалася вести бесіду і спрямовувала її в площину вивчення історії. Самі проблемні хлопці, що було дуже дивно - найбільше включалися в розмову і трохи поспілкувавшись з ними, я зрозуміла що рівень підручників для них складний і вони просто нічого не розуміють. Тоді я провела перші уроки розуміння історії як процесу, навчання як суті і їм почали подобатися наші уроки і навіть я. Часом мене чекали букети квіті перед уроком, діти добре написали контрольну, ми трохи відстали від програми, але директора школи так вразила зміна в поведінці і в ставленні до предмету, що він запропонував мені залишитися. В мене тоді були інші плани на життя і я відмовила, але спогади про роботу зі старшими класами залишись найприємнішими.
До чого я це все вела - поведінка дітей і авторитет вас як вчителя, для них залежать не від того які знання ви їм дасьте, а від тоо чи ви сприймене їх як людей, і покажета себе як людину -щиру, відверту, готову йти на компроміс. Програма - це лише рекомендація, і на перших уроках можна закрити на неї очі і пожертвувати нею заради налагодження добрих стосунків з дітьми. Можливо вони також люблять співати пісні, то нехай співають якісь романтичні пісні про любов англійською, вивчають якісь вірші романтичні, або щось ще цікаве для їхнього віку. Спочатку прочитайте їх, зрозумійте чому вони себе так поводять, а вже тоді ви знатимете як і що саме їм дати, щоб їм було цікаво і щоб в межах програми спрямувати. Можна урок поділити на дві частини - перша щось дуже приємне для них, а друга - в темпі вивчили те, що вимагає програма, бо нема на то ради.
в будь-якому випадку, думаю ви дасте собі раду, якщо вам подобається навчання, то залишилось зовсім трохи - закохати дітей в свій предмет, любими методами.

[maria_rosil]

я пробувала їх теж питати, що би вони хотіли бачити на уроках англійської - відповіді ніякої не отримала. проблема в тому, що з попереднім вчителем вони нічого не робили, більшість з них має дуже низенький рівень англійської, тому їх не цікаво і вони вже "забили" що не будь змінити. а оскільки вони 9й клас і мені потрібно якщо не весь урок, то хоча би 3/4 вести англ мовою, для них це просто сигнал, щоб відключитися і займатися своїми справами. і оскільки рівень в окремих дуже слабкий, а в інших - помірний, а програма йде і йде, то нема мови, щоб пояснювати для кожного те, що він не розуміє.
і розмовляти з ними про попередніх вчителів і т.д. теж не варто, для мене неприпустимо вступати з ними в "дружні" стосунки (хоча інколи хочеться), бо з цього, по власному досвіді знаю, добра не буде. на практиці все вигладає зовсім інакше - у мене було ставлення інше, та й у них це можливість відпочити від свого вчителя, підтягнути оцінки, трохи розслабитись, попробувати нове. коли ти ведесь клас від контрольної до контрольної - має бути результат, хача б мінімальний.

на жаль, мої розбалувані 9-класники, розуміють лише страждання і тоталітарний метод навчання, інакше вони нічого не роблять і ніяк на мене не реагують. тому підемо цим шляхом, бо якщо по-доброму, йдучи на компроміс і розмовляючи з ними за 2 тижні мені не вдалося добитися того, щоб вони хоча б робили домашнє і завели зошити, то будемо грати в поганого копа... моя подруга навіть жартувала, що мені потрібно підчитати методичну літературу на тему: метод навчання в німецьких в 30-40х роках ХХ століття.