Сіру буденність розбавляю кольоровими фарбами диснеївських мультфільмів. У дитинстві я їх не дивилася (кілька моїх подруг щоразу видають неймовірно здивовані звуки, коли я кажу, що не бачила Короля Лева чи 101 Далмантинця). Я мала лиш одну відео касету з кількома англомовними мультиками, як Папай the sailor man, потім ще якийсь мультик де лебеді пливли під пам парарам-пампам-пампам та серія Тома і Джеррі на лижному курорті. А ще кілька років був канал cartoon network, за яким досі сумую (знаю в когось він є по кабельному, але в рос перекладі).
А з казками складалося краще. Довго пишалася з себе, що не пройшло в мене ще дитинство, бо до п’ятого класу читала томи українських народних казок. А коли підросла, сіла за Андерсена. Звідти я дізналася, що Русалоньці насправді дуже боліло, коли їй дали ноги замість хвоста, бо кожен крок по землі був ніби по гострим ножам, а вкінці вона померла, бо принц знайшов собі іншу. Після того як проридала над її тяжкою долею (у такому вразливому віці це був для мене справжній шок), Андерсена більше не читала.
Вчора з цікавості взялась за томик всіх (?) казок Братів Грімм (на жаль в не дуже хорошому англійському перекладі), і виявилося, що Рапунцель спала з принцом щоночі в вежі, бо після того як зла чаклунка викинула її напризволяще, вона народила від нього двійнят. А Білосніжка прокинулася зовсім не від true love kiss, а від того, що служники принца спіткнулися коли несли її кришталеву труну і отруєний кусок яблука просто вилетів з її рота.
А в усьому винен Once Upon A Time - новий серіал, який базується на відомих казках. А точніше їхній принц, який після 14 серій, що вже вийшли, вже почав подобатися J
Вчора нарешті подивилася Аладдіна. Я знаю, що в "реальному" житті вони араби, тому смугленькі, але мені все одно чомусь саме Аладдін з дитинства найбільше подобається з усіх диснеївських принців (може саме тому, що не принц, а простий хлопець, якому пощастило). Зараз піду подивлюся Русалоньку. Добре, що я знаю наперед, що там закохані залишаються разом і на всіх чекає такий чарівний happy end, якого навіть в казках нема.