just do it...
Необхідно зсунутися з цієї мертвої точки на якій я замерзла. Плани в плановику, на листочку, в блокноті, в голові - їх треба нарешті почати виконувати. За всю свою історію пам"ятаю лише раз, один лише день прожила точно по плану який склала. Це був якийсь вівторок і він уже давно запилюжений часом, але те радісне відчуття гордості за себе, довіри собі, я ще пам"ятаю. Я просто мушу прокинутися зранку і діяти. Не чекати з моря погоди, а робити щось для майбутнього. Невже це все просто лінивство? Я не була готова до того, що роки пройдуть так швидко, без змін, без подій і я все ще думатиму, що мені 16. Може якби я усвідомила нарешті, що мені 21 і спробувала поводитися відповідно до віку, все би почало змінюватися...