Apr 16, 2011 11:23
Я хочу згадати той момент, коли це все перестало бути просто для розваги. Коли я вперше почала маніакально обсмоктувати в думках кожний наступний крок, з зацикленням обмеженої людини обдумувати всі можливі "так" і "ні" ситуації, всі можливі майбутні результати. Коли я вже не могла спинитися...
Дурна, дійсно дурна і непотрібна мрія глибоко засіла в голові і ніяк не хоче її залишати. Навіжена фантазія про те, що речі не такі, які є, а такі, які мені хочеться. І жалюгідні невдалі спроби підтасувати свою мрію до реальності, замінити дійсність нею.
Хочу повернути час назад, до того періоду, коли мені з цього всього було просто весело. Коли я робила те, що хотілося, і отримувала від цього задоволення. І в кожний момент могла покинути гру, тоді коли стало не цікаво. Коли гра ще не заволоділа мною.
silly me,
про людські стосунки,
sapienti sat