Поп-арт і Чаттертон
Вчорашній день виявився багатим на враження, здебільшого дріб*язкові та від досить тривіальних речей. Наприклад, побачила з Н виставку Роберта Саллера "Manwomenblackout" в Дзизі. Люблю поп-арт, тому це напевно найкраща виставка, яку я там коли-небудь бачила. А ще хочу тепер вміти робити орігамі ;)
Дочитала "Чаттертона" Пітера Акройда. Навіть не знаю, як я ставлюсь до цього роману, сподобався, чи ні. Зрештою це перший мій роман в жанрі біографії. Єдине, що можу сказати, так це те, що романтичний образ молодого голодаючого поета, що вчинив самогубство, він розвіяв повністю. І ще мені якось сумно, що в постмодерністичному світі (наскільки показує дух роману) вкрай важко створити щось оригінальне, нецитоване, а той зовсім не можливо, що і доказав сам Акройд пишучи про Чаттертона. Але загалом роман вартий прочитання і досить цікавий. Ось кілька цитат:
The whole point of death is that it can be made beautiful. And the real thing is never very pretty.
The less you see, the more you can imagine.
Reality is the invention of unimaginative people.
I can endure death. It is the representation of death I cannot bear.
Sometimes I have thoughts which are far too deep for words. Or is it tears? I can never remember.
Дочитала "Чаттертона" Пітера Акройда. Навіть не знаю, як я ставлюсь до цього роману, сподобався, чи ні. Зрештою це перший мій роман в жанрі біографії. Єдине, що можу сказати, так це те, що романтичний образ молодого голодаючого поета, що вчинив самогубство, він розвіяв повністю. І ще мені якось сумно, що в постмодерністичному світі (наскільки показує дух роману) вкрай важко створити щось оригінальне, нецитоване, а той зовсім не можливо, що і доказав сам Акройд пишучи про Чаттертона. Але загалом роман вартий прочитання і досить цікавий. Ось кілька цитат:
The whole point of death is that it can be made beautiful. And the real thing is never very pretty.
The less you see, the more you can imagine.
Reality is the invention of unimaginative people.
I can endure death. It is the representation of death I cannot bear.
Sometimes I have thoughts which are far too deep for words. Or is it tears? I can never remember.