Чекати
Пережила перший державний, попереду ще два. Таке враження, що цьому кінця не буде. Від виснаження здуріти можна. Почуваю себе якимось гладіатором у бою, я vs.вони. Чекаю кінця іспитів. Чи серпня. Чи закінчення 5го курсу. Все моє чекання таке враження немає сенсу. Чекаю чогось, чого сама не знаю, або ніколи не наступить. Ніби на Годо чекаю. Життя повільно перетворюється на театр абсурду.
