Не люблю халтури
Колись, коли я працювала в рекламному агентстві, я щодня бачила як дизайнери робили макети рекламних листівок, розробляли нові торгові знаки під торгові марки, робили ребрендинг і т.п..
Тоді один із них робив це у Photoshop, а інший у Corel Draw. Для мене це був космос %) Я дуже хотіла чогось навчитись, але перший тільки ходив на курси і досконало не знав програми, та й макети частіше робив вдома, а ніж на роботі; а другий (до речі, самоук методом тику) частіше, власне й методом тику, робив чудові речі, але цілими днями, тож до мене не доходило. Максимум, що мені залишалось - це просто працювати, але попри все це мати можливість спостерігати.
В кожному навчанні є такі стадії, коли ти спочатку місиш знання почутого і побаченого, а вже через деякий час вся ця каша влягається на поличках розуму і систематизується. Тоді для мене це була суміш всього %%%, потім читання усілякої літератури, тренінги - ще більше місиво, а зараз...
Так от веду до того, що розуміння, що ця систематизація таки відбулась і що порядок в голові нарешті співпрацює з логікою і інтуіцією - це щось надзвичайне! Це так заряджає впевненістю! Але оте моє річне споглядання за роботою дизайнерів - це своєрідний майстер-клас!
І хоч наразі мої знання вищенаведених програм трішки вище початкових відсотків, але скажу вам, що нічого в житті не проходить марно :)
І якщо тоді, працюючи з хлопцями, я думала як можна робити щось не знаючи досконало програми (при тому, що робились якісні речі, і не тюбрились ідеї - вони виникали в голові), то зараз відвідавши декілька дизайнерів я розумію, що модні чуваки творять все "аби було" і ідеї беруться не з світлого мозку, а з каталогів під руками з девізом "а нафіг напрягатись, коли можна просто дещо змінити). Гидота, ага :(
Саме тому все частіше задумуюсь, чи все зараз ось так? чи то я не до тих людей потрапляю :(((
А хлопці відкрили друкарню =))) і надалі в цьому бізнесі - тепер уже профі! Вчасно про них згадала :)
Тоді один із них робив це у Photoshop, а інший у Corel Draw. Для мене це був космос %) Я дуже хотіла чогось навчитись, але перший тільки ходив на курси і досконало не знав програми, та й макети частіше робив вдома, а ніж на роботі; а другий (до речі, самоук методом тику) частіше, власне й методом тику, робив чудові речі, але цілими днями, тож до мене не доходило. Максимум, що мені залишалось - це просто працювати, але попри все це мати можливість спостерігати.
В кожному навчанні є такі стадії, коли ти спочатку місиш знання почутого і побаченого, а вже через деякий час вся ця каша влягається на поличках розуму і систематизується. Тоді для мене це була суміш всього %%%, потім читання усілякої літератури, тренінги - ще більше місиво, а зараз...
Так от веду до того, що розуміння, що ця систематизація таки відбулась і що порядок в голові нарешті співпрацює з логікою і інтуіцією - це щось надзвичайне! Це так заряджає впевненістю! Але оте моє річне споглядання за роботою дизайнерів - це своєрідний майстер-клас!
І хоч наразі мої знання вищенаведених програм трішки вище початкових відсотків, але скажу вам, що нічого в житті не проходить марно :)
І якщо тоді, працюючи з хлопцями, я думала як можна робити щось не знаючи досконало програми (при тому, що робились якісні речі, і не тюбрились ідеї - вони виникали в голові), то зараз відвідавши декілька дизайнерів я розумію, що модні чуваки творять все "аби було" і ідеї беруться не з світлого мозку, а з каталогів під руками з девізом "а нафіг напрягатись, коли можна просто дещо змінити). Гидота, ага :(
Саме тому все частіше задумуюсь, чи все зараз ось так? чи то я не до тих людей потрапляю :(((
А хлопці відкрили друкарню =))) і надалі в цьому бізнесі - тепер уже профі! Вчасно про них згадала :)