Частина 2. Роди у Німеччині
Як я писала у першій частині у вагітної жінки у Німеччині є три опції, де родити - в роддомі, в спеціальному центрі народження Geburtshaus або дома. Ми вибрали роддом з максимально індивідуальним підходом. Це була лікарня Vinzenz Pallotti в передмісті Кьольну.
на фото останні хвилини перед роддомом
Як і в Україні, у Німеччині кожен роддом має якусь специфіку і славу. В Кьольні мені зустрічалися розмови про три роддоми - про мій, про роддом у лікарні при Медуніверситеті та у лікарні Holweide. Остання є специфічним місцем, куди звозять вагітних з передвчасними родами і по швидкій. Туди мене навіть моя геніколог просила не попадати, так як лікарня славиться конвеєрним підходом до родів - якась проблема і кесарево вам гарантовано. Клініка при університеті має добру славу на рахунок безпеки родів, але також підхід у них суто класичний - антибіотики, кесарево, знеболюючі. До слова - кесарево тут місцеві жінки дуже люблять.
Мій роддом славиться, як я вже писала, некласичним підходом - кесарево тільки у випадку великої небезпеки. Перед родами я читала Мішеля Одена і він у своїй книзі описує свій роддом, у якому на відміну з його слів від німецьких роддомів все зроблено максимально природно =). У роддомі, який я вибрала дуже схоже все як у книзі Одена - стіни рожевого кольору. Не для того, що створити таку собі кімнату принцеси, а щоб у немовляти не було контрасту - так як в утробі дитина все бачить саме у рожево-червоних кольорах. Ви можете вибирати позу для родів, яку хочете і також родити у ванній. Зрештою ви можете привезти свою акушерку або навіть всю вашу сім”ю, якщо захочете, ніхто вас в цьому не обмежує.
Як ми дізналися на курсах підготовки до родів, цей роддом вибирають дуже багато німців - щорічно у ньому родять приблизно 1800 людей, для прикладу стільки ж родять у екстерному роддомі.
Щоб ви розуміли всю ситуацію - роддом це дуже голосно сказано - по суті це поверх у лікарні з окремим входом і окремою реєстратурою.
На цьому поверсі знаходяться до 10 родильних залів. Кожен родильний зал - це кімнатка до 20 м. кв., розрахована на одну сім”ю. На кожні дві кімнатки є одна ванна, яка знаходиться в окремому приміщенні. Також є окрема псевдо квартирка для родів з акушеркою - вона мало чим відрізняється від звичайних родзалів, але ванна там індивідуальна. У після родовому відсіці є декілька окремих палат для однієї сім”ї і до десятка палат на 3-5 персон.
По страховці можна залишитися у лікарні до 4х днів, німці жартують, що це як відпочинок з трьох разовим харчуванням. Дійсно годують три рази і два з них з доставкою у палату. Якщо люди залишаються на декілька днів, то вони можуть вибрати або сумісну палату по страховці, або окрему для власної сім”ї - за доплату 80 євро на добу. Мінімальний термін перебування у роддомі - 4 години після родів.
Запис на роди відбувається на 35-36 тижнях вагітності. До того часу вас не запишуть, так як недоношені вагітності вони не беруть, оскільки дітям, які народилися передчасно, може бути потрібна спеціальна допомога, а дитячого відділення у цій лікарні нема.
Коли я прийшла на запис мене прийняли в адміністративному відділі і передали в руки акушерам, які мене оглянули, задали три десятка питань про мої проблеми і їх наявність і відправили додому чекати родів.
Тепер розкажу як все було з практичної сторони справи. Роди у мене почалися за 5 днів до попередньої дати родів. Відійшли води у неділю у досвіта. Ми ще дещо відтягнули приїзд в роддом, як радили нам на курсах і коли схватки стали раз у 5 хв. поїхали здаватися. Настрій в мене був чудесний, я дочекатися не могла, коли ми з Вірою відділимося один від одного і радо поспішала виконати свою почесну місію. О 12 дня з усмішкою в 32 зуба я натиснула велику червону кнопку на вході в родзал, щоб передімною відкрилися широкі двері.
фото трохи розмита з об"єктивних причин =)
На моє розчарування на мене подивилася акушерка і сказала, що я напевно зарано приїхала, бо виглядаю дуже щасливою. Тим не менше, так як води у мене вже відійшли, то по протоколу їхати додому я вже не могла. Більше того, я була впевнена, що я в розгарі і це вони всі помиляються, я просто маю високий больовий поріг.
Мене відправили робити КТГ (зчитування регулярності схваток і серцебиття плоду). Пройшло ще година чи дві поки мене прийняла чергова акушерка, оглянула і висловила вердикт - ходити мені ще від 12 до 24 години вагітною. Порадила піти погуляти у парк і по дорозі з”їсти лимон, щоб більше не виглядати такою щасливою. Мене мали поселити у палату і там я мала чекати родів. Сумно було те, що я зранку була така збуджена, що і не поїла, в роддомі для тих, хто ще не народив, їсти не давали. А на годиннику була 15 30 і голод не давав про себе забути. Тому після того як мене оприділили в палату, я відіслала Сергія погодувати собаку і привезти щось смачне. В 16 00 як тільки Сергій виїхав на автобан в сторону дому, мене накрило нереальним схватками. До слова в палату мене поселили не в родильному відділені, а у самій лікарні, де зі всіх моїх сусідів тільки я була вагітна. На мої схватки всі дивилися дуже з великою цікавістю і це створювало неабиякий дискомфорт. Для себе я прийняла рішення, що чекати Сергія я буду в туалеті без посторонніх очей. В 17 00 приїхав Сергій і ми пішли брати штурмом акушерку. Проте акушерка не хотіла слухати, що я вже рожу прямо зараз і нікуди не піду. Їй на зміну прийшла інша, яку перша вдало попередила, що я видумую, що рожу. Вільних родильних залів у них не було, але найшлася вільна ванна, з приводу чого ми були мега раді. Тепла вода на поясницю нереально врятувала ситуацію. У 18 00 ми були у ванній, залишені у двох на власний розсуд. Час від часу заходила молоденька акушерка і знімала покази КТГ. Щоб не вдаватися в деталі - Віра у цей час була вже на виході просто ніхто не вірив, що все відбувається так швидко і в 20 11 наший маленький комочок щастя був у нас на руках.
Буквально зразу нас залишили у трьох знайомитися.
У німецьких роддомах і напевно не тільки у німецьких є можливість поїхати додому через 4 години після родів, якщо у лікарів нема заперечення. Ми хотіли саме так, оскільки мені у домашніх стінах приємніше.
на фото останні хвилини перед роддомом
Як і в Україні, у Німеччині кожен роддом має якусь специфіку і славу. В Кьольні мені зустрічалися розмови про три роддоми - про мій, про роддом у лікарні при Медуніверситеті та у лікарні Holweide. Остання є специфічним місцем, куди звозять вагітних з передвчасними родами і по швидкій. Туди мене навіть моя геніколог просила не попадати, так як лікарня славиться конвеєрним підходом до родів - якась проблема і кесарево вам гарантовано. Клініка при університеті має добру славу на рахунок безпеки родів, але також підхід у них суто класичний - антибіотики, кесарево, знеболюючі. До слова - кесарево тут місцеві жінки дуже люблять.
Мій роддом славиться, як я вже писала, некласичним підходом - кесарево тільки у випадку великої небезпеки. Перед родами я читала Мішеля Одена і він у своїй книзі описує свій роддом, у якому на відміну з його слів від німецьких роддомів все зроблено максимально природно =). У роддомі, який я вибрала дуже схоже все як у книзі Одена - стіни рожевого кольору. Не для того, що створити таку собі кімнату принцеси, а щоб у немовляти не було контрасту - так як в утробі дитина все бачить саме у рожево-червоних кольорах. Ви можете вибирати позу для родів, яку хочете і також родити у ванній. Зрештою ви можете привезти свою акушерку або навіть всю вашу сім”ю, якщо захочете, ніхто вас в цьому не обмежує.
Як ми дізналися на курсах підготовки до родів, цей роддом вибирають дуже багато німців - щорічно у ньому родять приблизно 1800 людей, для прикладу стільки ж родять у екстерному роддомі.
Щоб ви розуміли всю ситуацію - роддом це дуже голосно сказано - по суті це поверх у лікарні з окремим входом і окремою реєстратурою.
На цьому поверсі знаходяться до 10 родильних залів. Кожен родильний зал - це кімнатка до 20 м. кв., розрахована на одну сім”ю. На кожні дві кімнатки є одна ванна, яка знаходиться в окремому приміщенні. Також є окрема псевдо квартирка для родів з акушеркою - вона мало чим відрізняється від звичайних родзалів, але ванна там індивідуальна. У після родовому відсіці є декілька окремих палат для однієї сім”ї і до десятка палат на 3-5 персон.
По страховці можна залишитися у лікарні до 4х днів, німці жартують, що це як відпочинок з трьох разовим харчуванням. Дійсно годують три рази і два з них з доставкою у палату. Якщо люди залишаються на декілька днів, то вони можуть вибрати або сумісну палату по страховці, або окрему для власної сім”ї - за доплату 80 євро на добу. Мінімальний термін перебування у роддомі - 4 години після родів.
Запис на роди відбувається на 35-36 тижнях вагітності. До того часу вас не запишуть, так як недоношені вагітності вони не беруть, оскільки дітям, які народилися передчасно, може бути потрібна спеціальна допомога, а дитячого відділення у цій лікарні нема.
Коли я прийшла на запис мене прийняли в адміністративному відділі і передали в руки акушерам, які мене оглянули, задали три десятка питань про мої проблеми і їх наявність і відправили додому чекати родів.
Тепер розкажу як все було з практичної сторони справи. Роди у мене почалися за 5 днів до попередньої дати родів. Відійшли води у неділю у досвіта. Ми ще дещо відтягнули приїзд в роддом, як радили нам на курсах і коли схватки стали раз у 5 хв. поїхали здаватися. Настрій в мене був чудесний, я дочекатися не могла, коли ми з Вірою відділимося один від одного і радо поспішала виконати свою почесну місію. О 12 дня з усмішкою в 32 зуба я натиснула велику червону кнопку на вході в родзал, щоб передімною відкрилися широкі двері.
фото трохи розмита з об"єктивних причин =)
На моє розчарування на мене подивилася акушерка і сказала, що я напевно зарано приїхала, бо виглядаю дуже щасливою. Тим не менше, так як води у мене вже відійшли, то по протоколу їхати додому я вже не могла. Більше того, я була впевнена, що я в розгарі і це вони всі помиляються, я просто маю високий больовий поріг.
Мене відправили робити КТГ (зчитування регулярності схваток і серцебиття плоду). Пройшло ще година чи дві поки мене прийняла чергова акушерка, оглянула і висловила вердикт - ходити мені ще від 12 до 24 години вагітною. Порадила піти погуляти у парк і по дорозі з”їсти лимон, щоб більше не виглядати такою щасливою. Мене мали поселити у палату і там я мала чекати родів. Сумно було те, що я зранку була така збуджена, що і не поїла, в роддомі для тих, хто ще не народив, їсти не давали. А на годиннику була 15 30 і голод не давав про себе забути. Тому після того як мене оприділили в палату, я відіслала Сергія погодувати собаку і привезти щось смачне. В 16 00 як тільки Сергій виїхав на автобан в сторону дому, мене накрило нереальним схватками. До слова в палату мене поселили не в родильному відділені, а у самій лікарні, де зі всіх моїх сусідів тільки я була вагітна. На мої схватки всі дивилися дуже з великою цікавістю і це створювало неабиякий дискомфорт. Для себе я прийняла рішення, що чекати Сергія я буду в туалеті без посторонніх очей. В 17 00 приїхав Сергій і ми пішли брати штурмом акушерку. Проте акушерка не хотіла слухати, що я вже рожу прямо зараз і нікуди не піду. Їй на зміну прийшла інша, яку перша вдало попередила, що я видумую, що рожу. Вільних родильних залів у них не було, але найшлася вільна ванна, з приводу чого ми були мега раді. Тепла вода на поясницю нереально врятувала ситуацію. У 18 00 ми були у ванній, залишені у двох на власний розсуд. Час від часу заходила молоденька акушерка і знімала покази КТГ. Щоб не вдаватися в деталі - Віра у цей час була вже на виході просто ніхто не вірив, що все відбувається так швидко і в 20 11 наший маленький комочок щастя був у нас на руках.
Буквально зразу нас залишили у трьох знайомитися.
У німецьких роддомах і напевно не тільки у німецьких є можливість поїхати додому через 4 години після родів, якщо у лікарів нема заперечення. Ми хотіли саме так, оскільки мені у домашніх стінах приємніше.