22 кадри: Мириканське село, частина перша: могозин

[mamuka_miriuta]

28 місяців свого життя мені довелося прожити (нон-стоп) в селі, та ще й в самому серці мириканського Реднекістану

Comments

[eve_link_a]

Та, важке життя в мириканськiм селi )) менi б складно було, наявнiсть польських продуктiв у Чикаго навiть у Волмартi розбещує ))

[mamuka_miriuta]

ну, це якщо східно-слов,янською дієтою харчуватися :-)

я, окрім борща і олів,є, нічого іншого з того всеодно не їм. ну добре, ще пельмені. але це вже сибірське явище, до слов,янської кухні нічого не маючє.

життя якраз дуже нормальне, особливо якщо не впадло за 30 миль в нормальні магазини з,їздити. а так - відчуття, шо живеш на дачі в лісі :-0)

[eve_link_a]

Чесно кажучи, я й сама бiльше овочi-фрукти, але на кетчуп Чумак вже всiх знайомих рiзних нацiональностей пiдсадила ))
30 миль - практично рядом, щодня на роботу стiльки ж в один бiк їжджу. Власне задля вiдчуття простору, Чикаго напрягає.

[mamuka_miriuta]

це від якого ізжога як від півлітра сірчаної кислоти ? :-)

ні, я не люблю довго їхати на роботу, а ще більше - з роботи. тому і жив на селі. крім того це надавало масу інших переваг. включаючи те, що до місця, де я міг би спустити на воду каяк було 5 хвилин від дому.

ти скажи в Україні, що ти 45 км в одну сторону на роботу їздиш :-)

[eve_link_a]

От від Хайнца точно діру в шлунку заробити мож, Чумак як дитяче харчування у порівннянні :)

В Україні нема шансів 45 км за 30 хв проїхати, але факт шо далеко

[mamuka_miriuta]

Хайнц? ні, не пробував - я його виключно як антитарганний засіб використовую.

згоден про співвідношення відстань/час. звідси і український стереотип про далекість