Save the date: 2018.04.22
Він харків'янин. Не знаю, ким він був до початку війни, може, навіть і військовим. Але після початку війни Він воював за Україну. Вже будучи офіцером ЗСУ, прикордонником, Він зустрів Її.
Вона звідкись з Луганщини. З тої частини, де зараз орки. Не знаю, як їй випало зустріти Його, але коли вони закохалися і почали зустрічатися, орки цим зацікавилися. Там, де жила Вона, орки були чеченські, злі і ще дикіші за своїх, дамбаських. Тому тікати довелося нелегально, контрабандою в багажі тих пасажирів бусика, в яких був офіційний дозвіл і не було чутки про нареченого бєндєровца.
Потім знову булa війна. Не до весіль. Складне поранення. Він вижив, але ледве. Минулого року йому повезло попасти на якусь реабілітаційну програму в США, десь біля ЛА, а на тиждень, силами волонтерів, і в наші краї. Рік лікування допоміг психологічно, але це і все, ходити Він уже не зможе... Багато чого не зможе. Тим не менше, Вона залишилася поряд з ним. Я не знаю, що і як думає людина, коли приймає таке рішення... але Вона погодилася залишитися поряд з ним назавжди. А ще, вони пробують влаштувати своє життя тут, в США. Тому що в Україні, звичайно, багато що стало краще, ніж було, але тут людина в інвалідному візочку може жити, а там, поки що, на жаль, лише сидіти вдома.
Важко собі уявити, які труднощі чекають молоду сім'ю з такими початковими умовами. Особливо, враховуючи, що вони ще не одружені. Тому я, разом з українською громадою Сан Франциско, прийму посильну участь в тому, щоби їм допомогти. Хоча би тим, щоби зробити їм гарне, справжнє весілля. З платтям молодої, гостями, музикою. І святові -- бути. Весілля відбудеться 22 квітня в українській православній церкві Св. Михайла в Сан Франциско. Отець Георгій дасть шлюб. Церковна громада предоставить приміщення для святкування. Кілька волонтерів це приміщення прикрасять. Їжу частково приготують на місці, частково принесуть гості. Залишається головне -- потрібні власне гості. Принести подарунок, щоби допомогти молодятам матеріально. А ще прийти на весілля, щоби допомогти їм морально, щоби таки зробити їм це свято.
Якщо ви живете в наших краях, що би ви не запланували собі на 22 квітня, подумайте може, саме ці плани можна перенести? Тому що це весілля пропускати не варто. Запрошую!
R.S.V.P., очевидно, а я вам напишу деталі.
Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/79444.html.
Вона звідкись з Луганщини. З тої частини, де зараз орки. Не знаю, як їй випало зустріти Його, але коли вони закохалися і почали зустрічатися, орки цим зацікавилися. Там, де жила Вона, орки були чеченські, злі і ще дикіші за своїх, дамбаських. Тому тікати довелося нелегально, контрабандою в багажі тих пасажирів бусика, в яких був офіційний дозвіл і не було чутки про нареченого бєндєровца.
Потім знову булa війна. Не до весіль. Складне поранення. Він вижив, але ледве. Минулого року йому повезло попасти на якусь реабілітаційну програму в США, десь біля ЛА, а на тиждень, силами волонтерів, і в наші краї. Рік лікування допоміг психологічно, але це і все, ходити Він уже не зможе... Багато чого не зможе. Тим не менше, Вона залишилася поряд з ним. Я не знаю, що і як думає людина, коли приймає таке рішення... але Вона погодилася залишитися поряд з ним назавжди. А ще, вони пробують влаштувати своє життя тут, в США. Тому що в Україні, звичайно, багато що стало краще, ніж було, але тут людина в інвалідному візочку може жити, а там, поки що, на жаль, лише сидіти вдома.
Важко собі уявити, які труднощі чекають молоду сім'ю з такими початковими умовами. Особливо, враховуючи, що вони ще не одружені. Тому я, разом з українською громадою Сан Франциско, прийму посильну участь в тому, щоби їм допомогти. Хоча би тим, щоби зробити їм гарне, справжнє весілля. З платтям молодої, гостями, музикою. І святові -- бути. Весілля відбудеться 22 квітня в українській православній церкві Св. Михайла в Сан Франциско. Отець Георгій дасть шлюб. Церковна громада предоставить приміщення для святкування. Кілька волонтерів це приміщення прикрасять. Їжу частково приготують на місці, частково принесуть гості. Залишається головне -- потрібні власне гості. Принести подарунок, щоби допомогти молодятам матеріально. А ще прийти на весілля, щоби допомогти їм морально, щоби таки зробити їм це свято.
Якщо ви живете в наших краях, що би ви не запланували собі на 22 квітня, подумайте може, саме ці плани можна перенести? Тому що це весілля пропускати не варто. Запрошую!
R.S.V.P., очевидно, а я вам напишу деталі.
Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/79444.html.