May 26, 2013 09:22
Все тече, все міняється, так і є.. Життя вносить свої корективи у плани, та й просто в існування. Здавалось би, вже все ок, сім.я, чоловік, дитина, не сиджу в декреті, працююча мама, так сказать, щось часом тільки накатує, що типу втомилась від такого ритму, хочу відпочити від того усього.. і аж раптом бац - з працюючих батьків легко перетворюєшся на безробітну. Ну якби не зовсім безробітну, я ж в декреті :) ну але одним словом, фірма на якій я працювала довгі роки не витримала кризи і закривається. Спочатку була в легесенькому ступорі, як же ж так - я не звикла бути без роботи, не звикла сидіти вдома, не звикла бути без фінансів, останнє, напевно, для мене найважче.. Не знаю чого, але грошей в чоловіка чомусь не беру.. Знаю, так не повинно бути, але так є. Та й не стільки чоловік заробляє, щоб я могла собі дозволити посидіти вдома. А зараз вже починаю думати, що можливо все не так і погано - значить так має бути. Адже все що не робиться - на краще. Побуду з дитиною, а то до мене часом йти не хоче.. Пошукаю роботу в інтернеті, так же ж люди теж заробляють
Коротше кажучи, до вчора я була в глибокій розчарованості від того всього, чи то вся в песимізмі, але то було вчора, сьогодні геть все інакше..
Мусить скластись все якнайкраще, адже ж нащось це все зі мною стається
моє