(no subject)

Feb 10, 2006 18:46

Сред темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва. Полум’я з’явилося дуже несподівано... Вогонь підіймався до самих вершин дерев і знищував листя.
Я зрозуміла, що мені вже не втекти... Як це звичайно буває від однієї моєї спічки розразилося таке пекло. Люди часто роблять щось не думаючи, а потім сподіваються, що це зійде їм з рук, але це не так...
Поки мене відвідували ці думки, полум’я практично добралося домене. Цікаво, що у самому кінці починаєш повертатися до початку... Ти згадуєш усе своє життя і розумієш, що насправді не хочеш, щоб воно закінчувалось.
Я вирішила змиритися зі своєю долею і зазирнути страху у вічі. Розвернувшись я зайшла у вогонь. Він прийняв мене до своїх теплих обійм. Мені не боляче, полум’я вже живе у мені...

my stories

Previous post Next post
Up