(no subject)

[malvalanda]

Сьогодні в ночі всі маленькі дітваки  нашої країни чекатимуть на подарунки від Святого Миколая... Будуть думати й гадати чемними вони були чи ні, і чи принесе їм Миколайко те, що вони в нього так усердно просили останніми днями, о той, може, тижнями... Пригадується дитинство, коли перед тим, як лягати спати, я з братом співала всім відому пісню про Миколая..і то не один раз... як ми старалися... а батьки у сусідній кімнаті не могли натішитися своїми золотими чадами ))) Головне те, що ми свято вірили в його існування!!! І коли він не приніс мені (а я його дуже про це просила, подумки, звичайно) ту золоту сережку, яку я загубила десь в засніженому саду... Я просто вирішила, що я була недостатньо чемна... А найпечальнішим був той момент, коли я дізналася що то за Миколай мені подарунки під подушку кладе... аяяяй... у сімейних трусах... як сьогодні памятаю...))) А брат уже два роки як знав і ні слова не сказав, за що йому велике спасибі! 
А оскільки, я дівчинка чемна, то Миколайки до мене продовжують ходити і не один :)

Незнаю, що приємніше... отримувати подарунки чи їх дарувати...

ПеС. Всім гарної ночі!