(no subject)

[malovany]

       Щось міняється в цьому житті, і не завжди в кращу сторону. Міста, як скопище переважно  дебілкуватої публіки, запливають правдивим і духовним екскриментом тієї ж публіки.. Гадять де тільки можна. Гадять втративши своє я, без сорому перед собою. Стаєш мимоволі білою вороною, коли робиш зауваження підлітку на кинуту обгортку. Нікому не потрібно, всім байдуже - тобі ні. І ти вже протистоїш стаду баранів і хамовитих пройдох. Гадять на голови своїм сусідам по будинку і вулиці включаючи дурнуватий музон "на всю іванівську". Чи просто і відверто пре хамло по зустрічній трасі і не звертає - просто гадить в душу по повній. Негатив і хамство вирує, святкує перемогу тьми і невігластва. При такому розкладі чи  можливо збудувати світлу перспективу свого буття? Перш за все, треба вже сьогодні обирати владу, котра заставить поважати Закон і людські цінності.  А кого вибрали? Зека. Тепер банда рулить під себе все. Не дає жити, проштовхує злочинний кодекс Азарова...  Ну, це так, лірика буденного негативу. Кажуть,  не можна тримати в собі...   Хочеться бігти світ за очі, або як казав з фільму один кадр: .. просто хочется рвать и метать, рвать и метать..
      Закінчився тиждень. Отходняк. Добре, що є друзі. Ланцюговий передзвін , і ми вже в ЛІСІ. Боже, це диво. Ліс породив нас, ліс лікує і дає сили жити ... Ха завжди буде ЛІС!   Якихось 20 км від Львова і таке блаженство. Тепер розумію як безпечно почуває себе кінгурятко у сумці матері. Ліс це спокій, правдиві  цінності і віковічний затишок матінки природи.