дрейко меліфай
так буквально щойно обізвали героя з книжки про гаррі поттера, драко мелфоя, на каналі фільм ггг
я прочитала чудове чудовийсько дерманського. дуже класна книжечка, хоча приступала я до її прочитання з великою толікою скєптіцізму. бо, бачте, надто вже його розхвалили. єдине, що не сподобалося - це жлуктання крові головної героїні вампіром-глипачем. надто вже кровожерливо) та загалом супер. треба буде придбати ще якийсь його твір. а, і ще, знайшла дві очепятка, але чомусь здається, що їх було три) також мені не сподобалося цитування текстів пісень українських гуртів. не люблю я цього. пам*ятаю, у дозорах теж в голові у городєцкого звучав наутілус, арія і все таке інше. мене ці лірично-музичні відступи дратуєть, знаєтє лі.
зараз читаю великого персика роальда даля. це вже друга непедагогічна книжка цього письменника, яка трапляється на моєму життєвому шляху. у першій, матильді, дівчинка йде від своїх поганих батьків (з їхнього дозволу) жити до хорошої вчительки. ну, батьки там і справді потвори. якось мене це різануло, хоча книжечка хороша. у персику (джеймс і великий персик) інша штука: було розчавлено насмерть злих і потворних тіток хлопчика. все ж якби їх посадили до в*язниці, було б краще. а то знову якесь кровожерство. або знаєте, як у пушкіна, поваріха, ткачіха, баба бабаріха прибігли, просили пробачення, і їм пробачили.
і ще одне. ніколи не повідомляю, коли когось розфренджую. і надалі не буду. але перевірте, будь ласка, чи ви у мене в друзях, може, і ви не захочете мене там тримати. не ображайтеся
я прочитала чудове чудовийсько дерманського. дуже класна книжечка, хоча приступала я до її прочитання з великою толікою скєптіцізму. бо, бачте, надто вже його розхвалили. єдине, що не сподобалося - це жлуктання крові головної героїні вампіром-глипачем. надто вже кровожерливо) та загалом супер. треба буде придбати ще якийсь його твір. а, і ще, знайшла дві очепятка, але чомусь здається, що їх було три) також мені не сподобалося цитування текстів пісень українських гуртів. не люблю я цього. пам*ятаю, у дозорах теж в голові у городєцкого звучав наутілус, арія і все таке інше. мене ці лірично-музичні відступи дратуєть, знаєтє лі.
зараз читаю великого персика роальда даля. це вже друга непедагогічна книжка цього письменника, яка трапляється на моєму життєвому шляху. у першій, матильді, дівчинка йде від своїх поганих батьків (з їхнього дозволу) жити до хорошої вчительки. ну, батьки там і справді потвори. якось мене це різануло, хоча книжечка хороша. у персику (джеймс і великий персик) інша штука: було розчавлено насмерть злих і потворних тіток хлопчика. все ж якби їх посадили до в*язниці, було б краще. а то знову якесь кровожерство. або знаєте, як у пушкіна, поваріха, ткачіха, баба бабаріха прибігли, просили пробачення, і їм пробачили.
і ще одне. ніколи не повідомляю, коли когось розфренджую. і надалі не буду. але перевірте, будь ласка, чи ви у мене в друзях, може, і ви не захочете мене там тримати. не ображайтеся