la vie parisienne
Ну що. Ам бек. Поки не знаю куди ще це все писати - писатиму сюди.
Отож, я покинула любу Швейцарію і переїхала у Францію. Наразі на рік. Вчитимусь в Ecole du Louvre, на останньому році магістерки.
На днях сходила записатись, отримала студак. Переконалась, що Надя як у воду дивилась, кажучи, що я "Буду вчитись в підвалі": і правда, всі аудиторії тут - нижче рівня моря. Розшукують потрібну не за номером, а за іменем - напр., амфітеатр "Мікеланджело", амфітеатр "Дюрер" ітд. Все це щастя міститься в одному з крил Лувру - тобто, в безпосередній близькості до ВСЬОГО... Виглядає головний корпус так:
***
Щодня виходитиму на станції Palais Royale. Musée du Louvre - і вйо до науки. От вам і дев'ятий рік навчання.. Пари з 24-го вересня, тому нічого посутнього розповісти поки не можу. Можу хіба про свою хату та про те, як я купувала зошит.
Отже, по порядку. Живу я на селі - тобто на banlieu. Сісти на приміський поїзд RER і виїхати 30 хв за місто. І вуаля симпатична хатинка, в якій я живу (фотки потім, коли сфоткаю). На стіні кімнати - намальована жирафа, за вікном живий павучок. Вихід в сад, свіжий апельсиновий сік зранку від господині. Рай, що я можу сказати.
***
Вчора пішла купити зошит. Мало не плакала там біля поличок. В них нема нормальних зошитів у клітинку!!! Тільки в якусь супермікро клітинку-лінійку - як на міліметровці. Шо за люди, я гребу. Ледь знайшла один такий я к треба. От вам і калчурал особливості.
***
Після Швейцарії особливо тішать ціни на їжу в супермаркеті і те, що студентські ціни - суперадекватні: кава з автомату в Еколь - 35 сантимів (у Шв була 2,50франків, тобто десь 2,20 еу), обід у студентському ресторані - 3,10 еу. Можна жити.
***
Отаке. Далі буде.
Отож, я покинула любу Швейцарію і переїхала у Францію. Наразі на рік. Вчитимусь в Ecole du Louvre, на останньому році магістерки.
На днях сходила записатись, отримала студак. Переконалась, що Надя як у воду дивилась, кажучи, що я "Буду вчитись в підвалі": і правда, всі аудиторії тут - нижче рівня моря. Розшукують потрібну не за номером, а за іменем - напр., амфітеатр "Мікеланджело", амфітеатр "Дюрер" ітд. Все це щастя міститься в одному з крил Лувру - тобто, в безпосередній близькості до ВСЬОГО... Виглядає головний корпус так:
***
Щодня виходитиму на станції Palais Royale. Musée du Louvre - і вйо до науки. От вам і дев'ятий рік навчання.. Пари з 24-го вересня, тому нічого посутнього розповісти поки не можу. Можу хіба про свою хату та про те, як я купувала зошит.
Отже, по порядку. Живу я на селі - тобто на banlieu. Сісти на приміський поїзд RER і виїхати 30 хв за місто. І вуаля симпатична хатинка, в якій я живу (фотки потім, коли сфоткаю). На стіні кімнати - намальована жирафа, за вікном живий павучок. Вихід в сад, свіжий апельсиновий сік зранку від господині. Рай, що я можу сказати.
***
Вчора пішла купити зошит. Мало не плакала там біля поличок. В них нема нормальних зошитів у клітинку!!! Тільки в якусь супермікро клітинку-лінійку - як на міліметровці. Шо за люди, я гребу. Ледь знайшла один такий я к треба. От вам і калчурал особливості.
***
Після Швейцарії особливо тішать ціни на їжу в супермаркеті і те, що студентські ціни - суперадекватні: кава з автомату в Еколь - 35 сантимів (у Шв була 2,50франків, тобто десь 2,20 еу), обід у студентському ресторані - 3,10 еу. Можна жити.
***
Отаке. Далі буде.