Про користь кохання
Коли моя бабуся була молодим спеціалістом-агрономом, єдиним її бажанням було отримати направлення кудись подалі від дому, щоб насолодитися самостійним життям.
Так вийшло, що мрія її виповнилась не те, щоби повністю, але теж досить яскраво - її взяли агрономом до села, де її попередника підступно втопили у силосі. Але життя поступово налагоджувалось, бабусю вбивати ніхто не збирався, вона працювала і насолоджувалась надзвичайно високим авторитетом, який може бути у молодої дівчини тільки якщо вона - єдиний агроном на колгосп.
Вона була молода, тому по вихідних ходила в місцевий клуб.
І тут у цій історії з"являється мій дідусь.
Мій дідусь - теж молодий і гарний, трохи старший за бабусю і страшенний роздовбай. Він завклубом і нічого більшого від життя не хоче. Поки не зустрічає бабусю, звісно: розумну, гарну і взагалі.
Бабуся виявила неабияку твердість і сказала, що усього лише з завклубом зустрічатися не буде, о він - так собі,а вона - цілий агроном.
Дідуся це не зупинило, він пішов до голови колгоспу і випросив направлення на навчання на ветеринара. Ветеринари колгоспу теж були потрібні, тому вс влаштувалося легко.
І дідусь поїхав.
А бабуся - самотня боса, лишилася в селі і ходила гуляти з іншими хлопцями, тимчасово, звісно - тому від них вона освіти не вимагала. Сестра дідуся час від часу стучала йому на невірну кохану, той забивав на пари, приїжджав додому і кричав під вікнами управління: "Марія Максимівна! Марія Максимівна, виходь, я все знаю!!!"
І тим не менше все в них було добре.
Вони дуже любили одне одного.
Отака вона, сила кохання, яка дарує бажання вчитись.
Це я до чого - що кохання прекрасна річ і досі радує нас усіх.
останнім часом, наприклад, нашу родину радує кохання Славіночки і Фішика.
І я написала все це лише для того, насправді, щоб привітати його з Днем народження.
ВІТАЮ!
Так вийшло, що мрія її виповнилась не те, щоби повністю, але теж досить яскраво - її взяли агрономом до села, де її попередника підступно втопили у силосі. Але життя поступово налагоджувалось, бабусю вбивати ніхто не збирався, вона працювала і насолоджувалась надзвичайно високим авторитетом, який може бути у молодої дівчини тільки якщо вона - єдиний агроном на колгосп.
Вона була молода, тому по вихідних ходила в місцевий клуб.
І тут у цій історії з"являється мій дідусь.
Мій дідусь - теж молодий і гарний, трохи старший за бабусю і страшенний роздовбай. Він завклубом і нічого більшого від життя не хоче. Поки не зустрічає бабусю, звісно: розумну, гарну і взагалі.
Бабуся виявила неабияку твердість і сказала, що усього лише з завклубом зустрічатися не буде, о він - так собі,а вона - цілий агроном.
Дідуся це не зупинило, він пішов до голови колгоспу і випросив направлення на навчання на ветеринара. Ветеринари колгоспу теж були потрібні, тому вс влаштувалося легко.
І дідусь поїхав.
А бабуся - самотня боса, лишилася в селі і ходила гуляти з іншими хлопцями, тимчасово, звісно - тому від них вона освіти не вимагала. Сестра дідуся час від часу стучала йому на невірну кохану, той забивав на пари, приїжджав додому і кричав під вікнами управління: "Марія Максимівна! Марія Максимівна, виходь, я все знаю!!!"
І тим не менше все в них було добре.
Вони дуже любили одне одного.
Отака вона, сила кохання, яка дарує бажання вчитись.
Це я до чого - що кохання прекрасна річ і досі радує нас усіх.
останнім часом, наприклад, нашу родину радує кохання Славіночки і Фішика.
І я написала все це лише для того, насправді, щоб привітати його з Днем народження.
ВІТАЮ!