Доступ до зброї
Стрілянина депутата Пашинського сколихнула нову хвилю обговорень леґалізації вогнепальної зброї. Застосування особистого, нагородного пістолета депутатом донесло до останнього українця елементарну думку, що попри загальні обмеження зброя вже знаходиться на руках у певного кола осіб, котрі не задумуючись і безкарно можуть її застосовувати. В мережі публікуються списки нагороджених обраних, з одного боку, з другого, пересічні любителі діляться порадами як офіційно придбати й зареєструвати навіть потужні зразки стрілецької зброї. Таким ненормальним чином, через скандали, одне з «нормальних» питань західних демократій заходить і на наші терени.
Моя цікавість до будь-якої вогнепальної чи холодної зброї якось непомітно вщухла з підлітковим віком. Ніякого бажання мати хоч пістолет ніколи не виникало. Хоча в питанні дозволеного володіння я скоріше схилявся до більш вільного доступу для тих, хто бажав би мати собі такі іграшки.
Ставлення змінилося в перший же тиждень командування першим же взводом. Мої підлеглі, спершу мобілізовані офіцери, потім сержанти, незалежно від того, воювали вони, чи ні, незалежно від освіти й віку, незалежно від вдачі всі гралися виданою зброєю. Не минало й кількох хвилин, як хтось впустить, хтось клацне затвором, хтось поправить магазин. Серед моїх обов’язків було і постійне слідкування за тим, щоб ніхто нічого не загубив. Кожного разу перед пересуванням кудись доводилося перевіряти. Гадаю, ідея начальства змусити звикати до зброї, що додало мороки відповідальним офіцерам, мала сенс. Але зі свого погляду досить надивився на те, як з нею поводилися звичайні чоловіки, хоч тверезі, хоч напідпитку. Бачив, як губили магазини й шомполи, як робили випадкові постріли та под. Після цього досвіду моє ставлення хитнулося в бік обмежень на володіння та поширення.
Гадаю, що впорядкування обігу вогнепальної зброї конче необхідне. Хоча б, щоб не виникало таких диких ситуацій з депутатами та чиновниками. Але необхідне не стільки як звуження кола горожан, що має доступ до зброї, скільки як суворіший контроль за ґарантованим державою володінням. За аналогією володіння автотранспортом. Потрібні чіткіші норми застосування особистої зброї для самозахисту й захисту майна, прозорі критерії придбання і позбавлення права, що зменшували б корупцію, подарункову, в тому числі, визначені норми для зберігання.