Маші 7 років
Вітаю, ефірне тіло, народилося!
Тож тепер вмикається пам'ять, є куди дівати її, і астральне починає розвиватись.
Світ добрий - те, що було ведучим до 7 років, переходить в поняття "світ красивий".
Що ж, сподваюсь, що Машин світ десь таки добрий.
Щойно спитала її про це, Маша не зрозуміла, про який світ йдеться, думала, про світло. Я тоді переформулювала: життя добре? Маша, без сумнівів, відповіла "так!".
Але ж обливання холодною водою, водні пронирювання, тримання в холоді - це напевно було не з "добре", і настороженості та закритості сприяло. Цього року почали водити Машу на реабілітаційний масаж, тож наочно вино, що вона зажата. Тепер працюємо з цим. "Продай козу - купи козу". Але ж і оминути закалювань та холоду теж було неможливо - якраз під час вагітності попала мені в руки тематична книжка, яка відгукнулася правдою, і звісно, хотілось як краще.
Знання іншого роду попали вже після Машиних трьох років, і поступово всотувались, і тепер вони застосовуються.
Тож про Машині 6-7 років.
Зубів випало 5 штук, загалом на стан 7 років немає 6 штук (перший зуб за 2 тижні до 6 років випав, шостий - через тиждень після 7 років).
Саме за місяць до 7 років Маша стала готовою до школи, хоча в школу пішла у вересні, у 6.8.
Випав 5й зуб, змінився погляд - вираз обличчя, увага до світу, відчутно додалося сил: тепер після школи пацієн скоріш живий, ніж мертвий (с) мультик, бо до грудня зі школи Маша доповзала додому з переповненим контейнером вражень і діяльностей. Добре, що на подовжений день 2 місяці не ходили, потім почали кілька днів ходити і далі вже повний тижень.
Тільки тепер відчувається, що вона витягує день без денного сну. Хоча з 6,5 років вона фактично вдень не спала вже, вкрай рідко, але під вечір це відчувалося виразно.
Тепер вечори гармонійніші в плані поведінки і її самопочутя.
А ті півроку вона немов боролася з тим денним сном, і хоче, але противиться, щось доводить собі чи нам... Це було сумно спостерігати, але боротьба з таким протестом не виглядала конструктивною, бо перестали діяти попередні наші впливи на неї і ми всі втомлювались від денних сонних перепетій.
Цікаво, що на день народження я з ночі підготувала для Маші принцесячу сукню - повісила її на спортивному центрі, що посеред кімнати, задрапірувала тканюшкою, а чобітки внизу висунула - щоб натяк був, що там за сюрприз.
Діти встали рано, пішли в кімнату ту, а ми спимо. За 2 години приходять до нас в спальню, і Маша питає, чи можна відкрити тканюшку. Оце я здивувалась, бо була впевнена, що у свій день народження першим чином кинеться подарунок дивитись. А дитина дозволу чекала! Я навіть не знала, як до цього віднестися, аж шкода стала такої Машиної стриманості.
В інших речах Маша теж навчилася довго чекати, переживати це очікування. Хоча також, на противагу цьому вмінню за місяць до 7 років виникло занудне "А я хочу!". І все тут. Я перепитала, хто ще так каже - вона здала, що Женєчка, однокласниця. І мене оце "а я хочу!" напружує. - Мама, дай банан. - Немає. - А я хочу! - Так, але нема. - А я хочу!
Або якісь інші миттєві забаганки, що частіш за все нездйснені.
Влітку діти довго були у баби Таміли. Маша там справно застеляла постіль, складала одяг, допомагала кукурудзу збирати, котам мила посуд, підметала, картоплю копала. Власне, як я зрозуміла, була "зручною" і "слухняною". В Лебедівці, коли була з нами, прям слухняністю не віяло, але відповідальність Машина була - мила за собою посуд, складала на місця.
Це в неї ведуча тема - пам'ятати, що з собою взяти, мене ще перевірити, чи не забула того чи іншого, підготувати одежу на завтра.
Але й прискипливість теж є - цей реглан під це не підходить, це негарно, це тут пошкодилось.
В одязі не любить все, що перетискає талію: штани і спідниці не в ходу. Штани ще може бути, а от спідниці взагалі ні. Мене це влаштовує, я теж за те, щоб живіт не перетискався. Але спідничок подарованих і не ношених шкода :)
Перед цим новим роком Маша зробила багато подарунків родичам: шила прикраси на ялинку, малювала, вирізала.
Подарунки ж на дні народження не дуже готує. Але сама, звісно, отримувати дуже любить.
З оточуючими так само, як і раніше, не балакуча. Замикається, на питання майже не відповідає.
При цьому з 6.3 років з задоволенням і захватом почала бігати сама в магазин за покупками (http://makovskaya.livejournal.com/454682.html).
Минулий рік вона занурилась в букви і цифри - вимальовувала їх, пізнавала з різних боків. Сама, без наших впливів. І це було відрадно бачити - чисте дитяче прагнення, яке народжується саме і починає жити-розвиватись.
Плавання цього року дало крок назад - у 5 років вона сама навчилася в озері в Чернишах плавати, а у 6 років на морі щось буксовала, побоювалась. Але з води майже не вилізала.
З подружками контакт вийшов на новий рівень - вони вже зав'язались міцніше, спільні плани і реалізації. Хоча ці відносини ще не є життєво-необхідними, проте, коли вони є, то сінергія вже є.
До Каті в гості ходить, але час від часу жаліється, що не піде, бо Катя нею керує, коли Маші хочеться інше щось робити. І вона боїться відмовити, бо боїться, що її виженуть. Ми поговорили, що не виженуть, але той тиск Маша переживає все одно. І все одно в гості ходить і на свята запрошує :)
З Остапом відносини у Маші непогані, вони можуть подовгу гратися разом, сніданок собі роздобувати: порізати хліб, сир і зробити гарячі бутерброди. Помогти вдягтися йому може, щоб на вулицю разом піти.
Але як ввожа під хвіст - то потерпає Остап від підколоних знущань, де вона драконить його методично морально, поки він не зірветься і Маша тоді, голосно завиваючи, жаліється на жорстокого брата. "Не отримаєш ти подарунок на Новий рік" - "Отримаю!" - "Не отримаєш" - "Отримаю" - "Не отримаєш!" - ааааа! кидається Остап на Машу чи просто в крик. Щось на кшталт цього виникає час від часу.
Відчайдушно Маша хотіла домашню тварнику. Собаку. А як не собаку, то кішку. З травня у неї такий потужний запит пішов. До того він тривав перманентно, але ось сили набув. В кінці серпня вже була квінтесенція, тож зійшлися на пацючку. І зявився у нас Пушок.
Маша його сумлінно носила на руках, годувала і прибирала. За 5 місяців сумління підупало, але все ж таки порає його.
Казки Машині улюблені: "Білосніжка", "Ундина" - навесні дітей просто вразила вона, "Гензель і Гретель", "Маленький ослик Марії" - дуже улюблена, "Різдвяні казки", "Соломинка, жаринка і біб", "Червона шапочка", "Шипшинка" (спляча красуня).
Цього року був "Карлсон", але після половини книжки вирішили її не читати далі, бо Карслон геть совість втратив і було просто неприємно читати про асоціальну його поведінку, підступність і наглість, Маші було шкода Малюка і мені дуже-дуже.
Різдвяних пісень Маша купу знає дякуючи садочку і школі. І зараз недоумевает, чому тема зими не повністю розкрита у зовнішньому світі - чому літо десь на бордах намальоване, чому стільки про весну пишуть і малюють в книжках і мало про зиму... Чому в машині звучить мало різдвяних і зимових пісень. Неподобство!
В їжі Маша у свої 6 років розкривалася - почала пробувати нове з цікавістю, роширила меню.
Досі не їсть сметану і кисло-молочного.
Любить цибулю, часник, грецький салат, суші обожнює (то було тільки з огірком, а тепер вже і з лососем), копчену рибу, ковбасу, сир і смажений сир (дуже), гречку, вівсянку, картоплю (з пюре перешла на любов до шматочків), хурму зацінувала, звісно яблука-банани-ківі-мандарини-апельсини, ананас теж любить. Томатний сік - улюблений з соків (а так вдома тільки воду пють). Хоча цього року Маша до чаїв підключилася - і трав'яні, і чорний з лимоном і без хоче, цикорій також попиває і какао.
Солодке любить, але спокійно - є, то є, нема - то нема.
Хачапурі завжди дітям в радість. І морозиво. І млинці. Картопля-фрі (вкрай рідко її даємо).
Сало, суп з сочевиці, гороховий, борщ, гречаний тільки папин.
Не їсть вінегрет, але просто варений буряк їсть. До олів'є свого улюбленого перегоріла цього року. Кашу "Артек" не їсть.
Вчора в китайському кафе їла і коропа в клярі шматочками, і спаржу в клярі.
Ігри: Маша багато малює. Грає з лялькою Лізою - заплітає, вдягає, вкладає у візочок. Будує цікаві споруди з конструктора. Грає в магазин - розкладає "продукти", зважує, продає. В'яже на пальцях, шиє сезонні прикраси. Займається "гімнастикою" - подружка в школі вміє, і вона намагається шпагати та інші колеса робити. Нашила купу гномів цього року і всю купу вклала спати у себе на поличці. В будиночку на пдівіконні грається, то прибере там, то якусь історію заведе. Театру цього року було небагато - а минулого часто вона показувала вистави лялькові. Розглядати книжки любить, слухати казки. Лазити по лазалкам в парках, кататися на велосипеді (цього року вона стратегічно подарувала свій Остапу, щоб їй тепер купили новий, бо нема ж тепер...). Ну і з Остапом купу ігор вигадує.
Отже, дитина вміє себе зайняти, чому я рада.
Вчора питала, чи вгадаємо, ким вона хоче працювати, як виросте. Уборщицей в кафе! І готувати теж там, і подавати :)
Тож тепер вмикається пам'ять, є куди дівати її, і астральне починає розвиватись.
Світ добрий - те, що було ведучим до 7 років, переходить в поняття "світ красивий".
Що ж, сподваюсь, що Машин світ десь таки добрий.
Щойно спитала її про це, Маша не зрозуміла, про який світ йдеться, думала, про світло. Я тоді переформулювала: життя добре? Маша, без сумнівів, відповіла "так!".
Але ж обливання холодною водою, водні пронирювання, тримання в холоді - це напевно було не з "добре", і настороженості та закритості сприяло. Цього року почали водити Машу на реабілітаційний масаж, тож наочно вино, що вона зажата. Тепер працюємо з цим. "Продай козу - купи козу". Але ж і оминути закалювань та холоду теж було неможливо - якраз під час вагітності попала мені в руки тематична книжка, яка відгукнулася правдою, і звісно, хотілось як краще.
Знання іншого роду попали вже після Машиних трьох років, і поступово всотувались, і тепер вони застосовуються.
Тож про Машині 6-7 років.
Зубів випало 5 штук, загалом на стан 7 років немає 6 штук (перший зуб за 2 тижні до 6 років випав, шостий - через тиждень після 7 років).
Саме за місяць до 7 років Маша стала готовою до школи, хоча в школу пішла у вересні, у 6.8.
Випав 5й зуб, змінився погляд - вираз обличчя, увага до світу, відчутно додалося сил: тепер після школи пацієн скоріш живий, ніж мертвий (с) мультик, бо до грудня зі школи Маша доповзала додому з переповненим контейнером вражень і діяльностей. Добре, що на подовжений день 2 місяці не ходили, потім почали кілька днів ходити і далі вже повний тижень.
Тільки тепер відчувається, що вона витягує день без денного сну. Хоча з 6,5 років вона фактично вдень не спала вже, вкрай рідко, але під вечір це відчувалося виразно.
Тепер вечори гармонійніші в плані поведінки і її самопочутя.
А ті півроку вона немов боролася з тим денним сном, і хоче, але противиться, щось доводить собі чи нам... Це було сумно спостерігати, але боротьба з таким протестом не виглядала конструктивною, бо перестали діяти попередні наші впливи на неї і ми всі втомлювались від денних сонних перепетій.
Цікаво, що на день народження я з ночі підготувала для Маші принцесячу сукню - повісила її на спортивному центрі, що посеред кімнати, задрапірувала тканюшкою, а чобітки внизу висунула - щоб натяк був, що там за сюрприз.
Діти встали рано, пішли в кімнату ту, а ми спимо. За 2 години приходять до нас в спальню, і Маша питає, чи можна відкрити тканюшку. Оце я здивувалась, бо була впевнена, що у свій день народження першим чином кинеться подарунок дивитись. А дитина дозволу чекала! Я навіть не знала, як до цього віднестися, аж шкода стала такої Машиної стриманості.
В інших речах Маша теж навчилася довго чекати, переживати це очікування. Хоча також, на противагу цьому вмінню за місяць до 7 років виникло занудне "А я хочу!". І все тут. Я перепитала, хто ще так каже - вона здала, що Женєчка, однокласниця. І мене оце "а я хочу!" напружує. - Мама, дай банан. - Немає. - А я хочу! - Так, але нема. - А я хочу!
Або якісь інші миттєві забаганки, що частіш за все нездйснені.
Влітку діти довго були у баби Таміли. Маша там справно застеляла постіль, складала одяг, допомагала кукурудзу збирати, котам мила посуд, підметала, картоплю копала. Власне, як я зрозуміла, була "зручною" і "слухняною". В Лебедівці, коли була з нами, прям слухняністю не віяло, але відповідальність Машина була - мила за собою посуд, складала на місця.
Це в неї ведуча тема - пам'ятати, що з собою взяти, мене ще перевірити, чи не забула того чи іншого, підготувати одежу на завтра.
Але й прискипливість теж є - цей реглан під це не підходить, це негарно, це тут пошкодилось.
В одязі не любить все, що перетискає талію: штани і спідниці не в ходу. Штани ще може бути, а от спідниці взагалі ні. Мене це влаштовує, я теж за те, щоб живіт не перетискався. Але спідничок подарованих і не ношених шкода :)
Перед цим новим роком Маша зробила багато подарунків родичам: шила прикраси на ялинку, малювала, вирізала.
Подарунки ж на дні народження не дуже готує. Але сама, звісно, отримувати дуже любить.
З оточуючими так само, як і раніше, не балакуча. Замикається, на питання майже не відповідає.
При цьому з 6.3 років з задоволенням і захватом почала бігати сама в магазин за покупками (http://makovskaya.livejournal.com/454682.html).
Минулий рік вона занурилась в букви і цифри - вимальовувала їх, пізнавала з різних боків. Сама, без наших впливів. І це було відрадно бачити - чисте дитяче прагнення, яке народжується саме і починає жити-розвиватись.
Плавання цього року дало крок назад - у 5 років вона сама навчилася в озері в Чернишах плавати, а у 6 років на морі щось буксовала, побоювалась. Але з води майже не вилізала.
З подружками контакт вийшов на новий рівень - вони вже зав'язались міцніше, спільні плани і реалізації. Хоча ці відносини ще не є життєво-необхідними, проте, коли вони є, то сінергія вже є.
До Каті в гості ходить, але час від часу жаліється, що не піде, бо Катя нею керує, коли Маші хочеться інше щось робити. І вона боїться відмовити, бо боїться, що її виженуть. Ми поговорили, що не виженуть, але той тиск Маша переживає все одно. І все одно в гості ходить і на свята запрошує :)
З Остапом відносини у Маші непогані, вони можуть подовгу гратися разом, сніданок собі роздобувати: порізати хліб, сир і зробити гарячі бутерброди. Помогти вдягтися йому може, щоб на вулицю разом піти.
Але як ввожа під хвіст - то потерпає Остап від підколоних знущань, де вона драконить його методично морально, поки він не зірветься і Маша тоді, голосно завиваючи, жаліється на жорстокого брата. "Не отримаєш ти подарунок на Новий рік" - "Отримаю!" - "Не отримаєш" - "Отримаю" - "Не отримаєш!" - ааааа! кидається Остап на Машу чи просто в крик. Щось на кшталт цього виникає час від часу.
Відчайдушно Маша хотіла домашню тварнику. Собаку. А як не собаку, то кішку. З травня у неї такий потужний запит пішов. До того він тривав перманентно, але ось сили набув. В кінці серпня вже була квінтесенція, тож зійшлися на пацючку. І зявився у нас Пушок.
Маша його сумлінно носила на руках, годувала і прибирала. За 5 місяців сумління підупало, але все ж таки порає його.
Казки Машині улюблені: "Білосніжка", "Ундина" - навесні дітей просто вразила вона, "Гензель і Гретель", "Маленький ослик Марії" - дуже улюблена, "Різдвяні казки", "Соломинка, жаринка і біб", "Червона шапочка", "Шипшинка" (спляча красуня).
Цього року був "Карлсон", але після половини книжки вирішили її не читати далі, бо Карслон геть совість втратив і було просто неприємно читати про асоціальну його поведінку, підступність і наглість, Маші було шкода Малюка і мені дуже-дуже.
Різдвяних пісень Маша купу знає дякуючи садочку і школі. І зараз недоумевает, чому тема зими не повністю розкрита у зовнішньому світі - чому літо десь на бордах намальоване, чому стільки про весну пишуть і малюють в книжках і мало про зиму... Чому в машині звучить мало різдвяних і зимових пісень. Неподобство!
В їжі Маша у свої 6 років розкривалася - почала пробувати нове з цікавістю, роширила меню.
Досі не їсть сметану і кисло-молочного.
Любить цибулю, часник, грецький салат, суші обожнює (то було тільки з огірком, а тепер вже і з лососем), копчену рибу, ковбасу, сир і смажений сир (дуже), гречку, вівсянку, картоплю (з пюре перешла на любов до шматочків), хурму зацінувала, звісно яблука-банани-ківі-мандарини-апельсини, ананас теж любить. Томатний сік - улюблений з соків (а так вдома тільки воду пють). Хоча цього року Маша до чаїв підключилася - і трав'яні, і чорний з лимоном і без хоче, цикорій також попиває і какао.
Солодке любить, але спокійно - є, то є, нема - то нема.
Хачапурі завжди дітям в радість. І морозиво. І млинці. Картопля-фрі (вкрай рідко її даємо).
Сало, суп з сочевиці, гороховий, борщ, гречаний тільки папин.
Не їсть вінегрет, але просто варений буряк їсть. До олів'є свого улюбленого перегоріла цього року. Кашу "Артек" не їсть.
Вчора в китайському кафе їла і коропа в клярі шматочками, і спаржу в клярі.
Ігри: Маша багато малює. Грає з лялькою Лізою - заплітає, вдягає, вкладає у візочок. Будує цікаві споруди з конструктора. Грає в магазин - розкладає "продукти", зважує, продає. В'яже на пальцях, шиє сезонні прикраси. Займається "гімнастикою" - подружка в школі вміє, і вона намагається шпагати та інші колеса робити. Нашила купу гномів цього року і всю купу вклала спати у себе на поличці. В будиночку на пдівіконні грається, то прибере там, то якусь історію заведе. Театру цього року було небагато - а минулого часто вона показувала вистави лялькові. Розглядати книжки любить, слухати казки. Лазити по лазалкам в парках, кататися на велосипеді (цього року вона стратегічно подарувала свій Остапу, щоб їй тепер купили новий, бо нема ж тепер...). Ну і з Остапом купу ігор вигадує.
Отже, дитина вміє себе зайняти, чому я рада.
Вчора питала, чи вгадаємо, ким вона хоче працювати, як виросте. Уборщицей в кафе! І готувати теж там, і подавати :)