Марафон 6. День 32. Як вчити. Телефон.

Dec 05, 2014 00:32


  • Инсайты
    День розмазаний, друга половина особливо, бо хворобливий стан. Не те, щоб прямо капець, але _ніяк_, тільки на борщ сил і вистачило. Хочеться тихенько лежати, і все.

    Нарушевича хотіла послухати, але займалася колисковими, бо хочеться збагатити український репертуар. І які ж гарні там слова, сама б в свій адрес слухала і слухала би від мами. Але багато і працьовитих колискових, про час жати, і багато робити, і тобі теж до праці скоро... Собі вибрала про здоровя, про любов, про важливість дитини.

    ***

    Ввечорі абсурдна розмова з батьками, з батьком зокрема.

    Вигрібала за чужі чиїсь гріхи, під мою ситуацію якихось чудних висновків понаслухалась та ще й образу мусила прийняти і помсту у вигляді відмови мені у завтрашньому приїзді з Остапом (бо у мене курси, а Остапа нікуди діти). Понавішували на мене всіх собак, що десь там товклися під ногами.

    Було боляче.


  • Хоча батько був нетверезий, але від того відчайдушніше і емоційніше наговорював мені не мого.

    Мене обурили безпідставні звинувачення, те, що я користуюсь ним, хоча сам дав згоду на наше прохання. Виявляється, "да" не означає "да", але як дізнатися, де да-да, а де да-ні, чи якийсь інший варіант, не пояснив.

    Власне, нема сенсу обурюватися на те, що завтра він може і не згадати, але я тут сама не дуже в стані, тож плакати хотілося. Але Сергій безтурботно заспокоїв, ця безтурботність трохи подіяла...

    А вальдорфськи курси зараз будуть три тижні поспіль, по Пт та Сб, але через свята та Арт-Шерстиваль я попадаю туди тільки один день з двох. Тільки цього тижня могла попасти на два. Але, значить, буду лікуватися собі далі.

    АЛе ж як хочеться насправді лягти, а не писати звіти...

    А ще перша думка під час цієї недолугої телефонної розмови була про няню - що ось візьмемо нову, і фух, не треба буде оце все вислуховувати, не будемо нікому нічого винні, вона нам увагу, ми їй гроші. І нехай напряг з грошима, проте морально це дешевше. Втекти, втекти від нападу рідних, купити те, що нам треба, а не проторювати шляхи крізь колючки та напряги, грошима, грошима купувати спокій і надійність... Не любовю і довірою, бо цього нема, мене там не люблять, не прощають помилок.
    І я цю думку помітила одразу, автоматично вона зявилася, план втечі одразу намалювався, а плану по розрулу ситуації, що намалювалась - ні. Тут мій початок інсайту.
    При чому - діти важко вкладались, я відключалась, але ж не подзвонила батькам попередити про приїзд завтра, хоча нібито говорили про це, але ж поточнити треба. Тож через силу встала, через силу подзвонила.. - і отримала. Світ намагався мене відвести від цього, але ж у мене своє бачення, як "правильно" :)

    ***
    Два дні провела сама-самісінька вдень вдома, але ж не зробила запланованого, і стан був поганий, думала, не наповнилась, на Остапа буду стартувати. Але ні - всередині чи то наповнення від накручених колобків з вовони вчора, чи то гальмуюча реакції хвороба, що не видає енергії на різкі рухи, чи то Нарушевич вчорашній запав в душу... Але морально мене не дратувала його поведінка, хоча реально вона була непроста сьогодні дуже, він нив, чіплявся до всього, те не так і се не то, а я брала, і переробляла, слухала, по кілька разів змінювала... І власне він прийшов до тями більш-менш. І я теж залишилась рівною. А ввечорі ще більш розбуянився, але сплеск у мене був дуже маленький, так, хвилька... Вкладала Остапа годину, і майже не помітила, що так довго.
  • "Как будете учить?"

    Нічого не додати нового до вже написаного вчора.

    Слухаю Нарушевича про знаки, дуже здивована, цікаво. Його лекції допомагають вектор нащупати вірний, в стан добрий прийти щодо відносин з дітьми.
Ежедневные показатели
  • 1. Вчера я легла....
    00:00
    Комментарий

    Взагалі не памятаю.
  • 2. Сегодня я встала...
    08:15
  • 3. Что я сегодня ела в течение дня? (записывать все :)
    Вівсянку, борщ гострий червоний з таким же перцем, на вечерю пюре з грецьким салатом. В проміжках банан, яблука сушені. Таніну печеньку зранку. Чай чорний з лимоном, води трохи.
  • 4. Что я сегодня носила в течение дня?
    Сірий гольф, спідницю, теплі шкарпетки, теплу кофту - весь день вдома.
  • 5. Что я сегодня сделала для себя?
    Лежала вдень, лежала ввечорі.

    Вранці голову помила, в ванні з Остапом посиділа.
  • 6. Мое настроение по десятибалльной шкале в течение дня
    7
    Комментарий

    Зранку до обіду нормально більш-менш, потім стало погано, бо хворію ще, горло боліло, слабкість, і до вечора тільки гірше ставало.

    На ніч розмова з батьком знизила стан до 3. Хотілось плакати.
  • 7. Десять благодарностей за сегодняшний день (Жизни, Богу, мужу, себе - как угодно)
    Дякую чоловіку за вечерю.

    Дякую Віці, що пограла з Остапом.

    Дякую Віті, що з Криму по скайпу з дітьми поспілкувалася.

    Дякую Таті за наводку на дешеві речі.

    Дякую собі за смачний гострий борщ.

    Дякую собі, що не намагалась стрибнути вище голови.

    Дякую дітям, що вони є.

    Дякую собі, що вчила нові українські колискові, обирала з купи підходящу для себе, ловила мотиви.

    Дякую собі, що зібрала і передала Сергію в машину речі на Фролівську.
  • 8. Что я сделала сегодня для близкого человека?
    Гострий борщ.
  • Мои цели
    1. Дякую чоловіку вголос.
    Здається, не дякувала.
  • 2. Вийшла на одну хвилю з Машею: даю їй тепло тілесне; тепло кольорами. Призвичаюсь торкатись її, обіймати. Говорити з нею плавним голосом. Мамина доця.
    Ввечорі обнімала, дочитала книжку, яку я хотіла, а не яку вона просила, бо не хотіла на півдорозі залишати те, що вже читали. Там дві сторінки залишалися.

    Помазала їй пальця кремом, як вона просила, замість гиркання на неї.

    Прочитала таки казку, хоча вже збиралася показово не читати, бо перебивали, щось кожен за своє говорив, але як вимкнула світ, то Маша заридала, що хоче таки слухати. Раніше не повернулася б до казки, все і крапка, але тут вирішила пробачити слабкість, перезбудженність їхню після розмови з нянею Вітою, увімкнула світло і дочитала. Щоправда, свій реперутар, а не замовлений Машею.
  • 3. Раз на тиждень роблю масаж Сергію.
    Ні. В нього болить спина, а я вся болю, тож нічого.
  • 4. Зробила 15 великих і 10 маленьких фей на Арт-шерстиваль, що буде 14-15 грудня.
    Вчора ввечорі накрутила голів, і обернула в тілесну вовну. Їх зараз десь біля 20 великих і маленьких разом.
  • 5. Зробила ляльку Маші до 29 січня 2014.
    Допришивала вчора шапочку до голови, тепер волосся можна робити.

    А ще виставляти фото і розміри ляльки і просити друзів шити їй одяг, щоб на Машин ДР дарувати. Бо у ляльки тільки одна сукня, підюпник та панталончики є (і все ще не дошите до кінця). А на вулиці мороз, тож їй щось тепленьке треба :)

марафон 6, семья, дневник

Previous post Next post
Up