Добро всюди!
Сьогодні дібралась нарешті до жіночої консультації, шоб тьотя глянула, чи все в мене там нормально після пологів.
Ну, так, більше двох років пройшло, а я врешті почухалась ))
Та не в тім річ.
Сидить такі собі кволі і благостні черги - в один кабінет і в інший. Тече спокійна і невимушена бесіда про лікарів, хто який спеціаліст - ну, суто бабські теревені. Ще залишається година до кінця прийому - всі благосні, бо точно встигнуть до лікаря.
І тут...
З'являється...
Вагітна!
Сильно вагітна - місяць сомий-восьмий як мінімум. І питає: "Хто крайній?"
І на цьому питанні, черга з різних за віком, але абсолютно добродушно настроєних одне до одного жінок раптово перетворюється на фиркаючих мегер: "Лікар просила нє занімать!! Бєзобразіє, для бєрємєнних єсть отдельниє часи прійома!! Стільки людей, а тут ще вона!!"
Не звучало те сакраментальне:"Прийшла й нависає своїм пузом", проте читалось між рядків.
А коли жінка (от нерви, я б уже ридала десь на півдорозі додому!) все ж вирішила дочекатись лікаря - боже, ви б бачили ті погляди, якими на неї визвірилися!
Якби я не сиділа до іншого кабінету - пропустила б перед собою.
Ну, от звідки береться оця неприязнь до вагітних?
Я ще по собі пам'ятаю черги до лікаря по 5 годин, бо ж ніхто не пропустить, а будеш просити - ще й обматюкають з голови до ніг. І це здебільшого жінки, які мають, по ходу, розуміти, що й до чого.
Не доганяю...
Розстроїлась, пішла травити мурашок ((((
Ну, так, більше двох років пройшло, а я врешті почухалась ))
Та не в тім річ.
Сидить такі собі кволі і благостні черги - в один кабінет і в інший. Тече спокійна і невимушена бесіда про лікарів, хто який спеціаліст - ну, суто бабські теревені. Ще залишається година до кінця прийому - всі благосні, бо точно встигнуть до лікаря.
І тут...
З'являється...
Вагітна!
Сильно вагітна - місяць сомий-восьмий як мінімум. І питає: "Хто крайній?"
І на цьому питанні, черга з різних за віком, але абсолютно добродушно настроєних одне до одного жінок раптово перетворюється на фиркаючих мегер: "Лікар просила нє занімать!! Бєзобразіє, для бєрємєнних єсть отдельниє часи прійома!! Стільки людей, а тут ще вона!!"
Не звучало те сакраментальне:"Прийшла й нависає своїм пузом", проте читалось між рядків.
А коли жінка (от нерви, я б уже ридала десь на півдорозі додому!) все ж вирішила дочекатись лікаря - боже, ви б бачили ті погляди, якими на неї визвірилися!
Якби я не сиділа до іншого кабінету - пропустила б перед собою.
Ну, от звідки береться оця неприязнь до вагітних?
Я ще по собі пам'ятаю черги до лікаря по 5 годин, бо ж ніхто не пропустить, а будеш просити - ще й обматюкають з голови до ніг. І це здебільшого жінки, які мають, по ходу, розуміти, що й до чого.
Не доганяю...
Розстроїлась, пішла травити мурашок ((((