Страсті-мордасті
Пару днів тому раптово відкинули копита пошта, календар, контакти і, можливо, RSS.
Все сталося після раптового перезавантаження системи яку я не перезавантажував з моменту останнього оновлення. Так що винне, мабуть, саме оновлення.
А перестало все працювати досить тупо: Akonadi, основний бекенд для всього KDE PIM, вирішив запускати не один, а чотири екземпляри MySQL одночасно (при чому він так довго вмовляв мене перейти саме на MySQL, що в кінці кінців я зробив це приблизно пів року тому). І всі ці чотири екземпляри пересварились за один файл бази - хто перший, той і встиг, а всі інші палять бамбук і радісно рапортують хазяїну про неможливість встановлення лока. Звісно, Akonadi це не подобається і він не стартує. А значить і все що на нього зав’язано не працює.
Після багатьох невдалих спроб все це полагодити я психонув і тупо прибив всі дані і всі конфіги KDE. Благо, пошту я використовую виключно через IMAP, а значить нічого не втрачаю. Про RSS годі й казати - крім OPML я ще купив собі аккаунт BazQux, прекрасний сервіс. На скільки я ненавиджу web-інтерфейси, але цим принаймні можна користуватись.
Що ж, прибив я все і шо ви думаєте? Думаєте все запрацювало після запуску? Та де там! Всі ті ж самі проблеми з чотирьма проклятими екземплярами MySQL. Тут я психонув ще сильніше, бо без пошти і RSS я просто жити не можу, і згаряча сказав товаришу (який весь цей час був на зв’язку) що „Завтра піду і куплю мак!“.
Для початку я пошукав офіційні магазини. У Дніпрі їх щось не знайшлось, а у Київ їздити далеченько. Потім пошукав просто магазини, і знайшов два більш-менш пристойних. На одному із них, що мав адекватний каталог товарів, я і зупинився. Довго думати не став, обрав MacBook Pro з Retina. Модельку вибрав найпотужнішу із наявних (а то потім апологети будуть пальцем показувати і казати що треба було нормальне залізо брати) - ME665. Гроші, як водиться у цій конторі, космічні, але що вже там... Напис „В наличии“ вселяв надію, але щось заставило мене натиснути „Быстрый заказ“. Все це було вранці, як раз перед роботою.
Приблизно на початку одинадцятої мені зателефонували з незнайомого номеру і почали дуже швидко говорити. Через поганий зв’язок я розібрав тільки „заказ“, „магазин“, „мак бук“. Кажу: „Ага, було таке, замовляв.“. Мені пообіцяли що через день усе буде і вони зателефонують. Буквально через тридцять секунд після того як я поклав слухавку, зателефонували знову і запитали, чи не потрібно мені налаштувати ноутбук чи встановити на нього віндовс. Я відмовився, а сам собі здивувався - який телепень буде ставити вінду на мак. Фрю там, чи лінукс - я ще розумію. Але вінду...
Приблизно за годину по тому мені знову телефонують з того ж номеру і просять попередньо заплатити 500 гривень. Не вірять, падлюки! Ну то хай. Кажу що, мовляв, не хвилюйтесь - прийду і заплачу. Звісно я не став зриватись з місця, бігти в банкомат, знімати гроші і нести їх у магазин. Я спокійно собі сидів і працював. Потім пішов обідати. І на обіді мені зателефонували знову, і знову я розібрав тільки „мак бук“ і „предоплата“. Кажу що заплачу, хвилин через тридцять. Так і зробив - після обіду сходив до них (благо недалечко, всього пару кварталів пройти) і віддав гроші. Звідки така недовіра?
Сьогодні вранці зателефонували знову і знову запитали чи не бажаю я щоб вони мені налаштували бука чи поставили туди вінду. Я знову відхилив пропозицію, і здивувався ще більше. Потім передзвонили близько тринадцятої і повідомили що все ок, можна приходити забирати. Памятаючи історію з передоплатою сказав що заберу пізніше, після п’ятнадцятої.
Знову таки спокійно відсидів курси англійської, пообідав і пішов до них. Чесно кажучи, я очікував що як тільки я зайду, євангелісти Apple накинуться і почнуть обертати в свою віру. Морально навіть підготувався до цього і заготовив кілька пафосних фраз. Але нічого такого не сталось :( Навіть навпаки - у приміщенні товклись якісь покупці типу „менеджер-середньої-ланки-з-дружиною“ і всі бігали навколо них і показували якісь глазфони.
Ну чо, ввімкнули, показали. Я потицяв туди - наче працює. На тому й закінчили. Давайте, кажу, чек. І витягаю карту. А вони такі: „Ой! Вы нам не говорили что будете безналом! Это дороже выйдет!“. Ну, кажу, дорожче так дорожче (а сам собі думаю, який телепень таку суму грошей буде з собою тягати). Що тут сказати, сервіс ні в біса.
Прийшов додому, приготувався (за старою доброю традицією):
В першу чергу погодився з сотнями ліцензійних угод. Кожного разу при цьому згадував перший епізод п’ятнадцятого сезону „Південного Парку“. Ох і наплодили ж літер! Я манав стіки читати! :)
Потім, звісно, налаштував пошту. Мої сорок з гаком тисяч повідомлень з трьох аккаунтів воно таки витягло і навіть не впало. Потім настала черга RSS. Тут найсумніше. Вбудованого агрегатора немає, а в апсторі їх мільйон мільярдів. Зупинився на Vienna - принаймні вона більш-менш схожа на все до чого я звик. Синхронізації тільки нема :(
Потім задовбався боротися з ідіотською розкладкою і зробив усе добре, як у мене було під лінуксами: http://r2u.org.ua/wiki/keyboard/UkrainianUnicode
Jabber - Psi, Skype - Skype
Все інше покищо рідне. Уже поставив XCode, але девелоперськими тулзами ще не займався. Навіть vim ще не поставив :)
Покищо все незвично, доводиться звикати до нової клавіатури. Не скажу що все прям таки мега зручно. Але подивимось. Принаймні цього поста я написав з бука. До речі, назвав грушею - „pear“ :)
PS: а ZeroConf домашній не підхопив :(
Все сталося після раптового перезавантаження системи яку я не перезавантажував з моменту останнього оновлення. Так що винне, мабуть, саме оновлення.
А перестало все працювати досить тупо: Akonadi, основний бекенд для всього KDE PIM, вирішив запускати не один, а чотири екземпляри MySQL одночасно (при чому він так довго вмовляв мене перейти саме на MySQL, що в кінці кінців я зробив це приблизно пів року тому). І всі ці чотири екземпляри пересварились за один файл бази - хто перший, той і встиг, а всі інші палять бамбук і радісно рапортують хазяїну про неможливість встановлення лока. Звісно, Akonadi це не подобається і він не стартує. А значить і все що на нього зав’язано не працює.
Після багатьох невдалих спроб все це полагодити я психонув і тупо прибив всі дані і всі конфіги KDE. Благо, пошту я використовую виключно через IMAP, а значить нічого не втрачаю. Про RSS годі й казати - крім OPML я ще купив собі аккаунт BazQux, прекрасний сервіс. На скільки я ненавиджу web-інтерфейси, але цим принаймні можна користуватись.
Що ж, прибив я все і шо ви думаєте? Думаєте все запрацювало після запуску? Та де там! Всі ті ж самі проблеми з чотирьма проклятими екземплярами MySQL. Тут я психонув ще сильніше, бо без пошти і RSS я просто жити не можу, і згаряча сказав товаришу (який весь цей час був на зв’язку) що „Завтра піду і куплю мак!“.
Для початку я пошукав офіційні магазини. У Дніпрі їх щось не знайшлось, а у Київ їздити далеченько. Потім пошукав просто магазини, і знайшов два більш-менш пристойних. На одному із них, що мав адекватний каталог товарів, я і зупинився. Довго думати не став, обрав MacBook Pro з Retina. Модельку вибрав найпотужнішу із наявних (а то потім апологети будуть пальцем показувати і казати що треба було нормальне залізо брати) - ME665. Гроші, як водиться у цій конторі, космічні, але що вже там... Напис „В наличии“ вселяв надію, але щось заставило мене натиснути „Быстрый заказ“. Все це було вранці, як раз перед роботою.
Приблизно на початку одинадцятої мені зателефонували з незнайомого номеру і почали дуже швидко говорити. Через поганий зв’язок я розібрав тільки „заказ“, „магазин“, „мак бук“. Кажу: „Ага, було таке, замовляв.“. Мені пообіцяли що через день усе буде і вони зателефонують. Буквально через тридцять секунд після того як я поклав слухавку, зателефонували знову і запитали, чи не потрібно мені налаштувати ноутбук чи встановити на нього віндовс. Я відмовився, а сам собі здивувався - який телепень буде ставити вінду на мак. Фрю там, чи лінукс - я ще розумію. Але вінду...
Приблизно за годину по тому мені знову телефонують з того ж номеру і просять попередньо заплатити 500 гривень. Не вірять, падлюки! Ну то хай. Кажу що, мовляв, не хвилюйтесь - прийду і заплачу. Звісно я не став зриватись з місця, бігти в банкомат, знімати гроші і нести їх у магазин. Я спокійно собі сидів і працював. Потім пішов обідати. І на обіді мені зателефонували знову, і знову я розібрав тільки „мак бук“ і „предоплата“. Кажу що заплачу, хвилин через тридцять. Так і зробив - після обіду сходив до них (благо недалечко, всього пару кварталів пройти) і віддав гроші. Звідки така недовіра?
Сьогодні вранці зателефонували знову і знову запитали чи не бажаю я щоб вони мені налаштували бука чи поставили туди вінду. Я знову відхилив пропозицію, і здивувався ще більше. Потім передзвонили близько тринадцятої і повідомили що все ок, можна приходити забирати. Памятаючи історію з передоплатою сказав що заберу пізніше, після п’ятнадцятої.
Знову таки спокійно відсидів курси англійської, пообідав і пішов до них. Чесно кажучи, я очікував що як тільки я зайду, євангелісти Apple накинуться і почнуть обертати в свою віру. Морально навіть підготувався до цього і заготовив кілька пафосних фраз. Але нічого такого не сталось :( Навіть навпаки - у приміщенні товклись якісь покупці типу „менеджер-середньої-ланки-з-дружиною“ і всі бігали навколо них і показували якісь глазфони.
Ну чо, ввімкнули, показали. Я потицяв туди - наче працює. На тому й закінчили. Давайте, кажу, чек. І витягаю карту. А вони такі: „Ой! Вы нам не говорили что будете безналом! Это дороже выйдет!“. Ну, кажу, дорожче так дорожче (а сам собі думаю, який телепень таку суму грошей буде з собою тягати). Що тут сказати, сервіс ні в біса.
Прийшов додому, приготувався (за старою доброю традицією):
В першу чергу погодився з сотнями ліцензійних угод. Кожного разу при цьому згадував перший епізод п’ятнадцятого сезону „Південного Парку“. Ох і наплодили ж літер! Я манав стіки читати! :)
Потім, звісно, налаштував пошту. Мої сорок з гаком тисяч повідомлень з трьох аккаунтів воно таки витягло і навіть не впало. Потім настала черга RSS. Тут найсумніше. Вбудованого агрегатора немає, а в апсторі їх мільйон мільярдів. Зупинився на Vienna - принаймні вона більш-менш схожа на все до чого я звик. Синхронізації тільки нема :(
Потім задовбався боротися з ідіотською розкладкою і зробив усе добре, як у мене було під лінуксами: http://r2u.org.ua/wiki/keyboard/UkrainianUnicode
Jabber - Psi, Skype - Skype
Все інше покищо рідне. Уже поставив XCode, але девелоперськими тулзами ще не займався. Навіть vim ще не поставив :)
Покищо все незвично, доводиться звикати до нової клавіатури. Не скажу що все прям таки мега зручно. Але подивимось. Принаймні цього поста я написав з бука. До речі, назвав грушею - „pear“ :)
PS: а ZeroConf домашній не підхопив :(