Біда не приходить одна
Про затоплені заводи у Тайвані і ціни на HDD, мабуть, чули вже всі. І треба було ж такому статись що півтори тижні тому на одному із серверів (тому що у геодезистів) раптом здох винт. Ну благо там рейд1 був, такшо не фатально, серв працює.
Ну здох і здох, не мої проблеми, не мені новий купувати. І тут на тобі - буквально на минулих вихідних здох винт у сусіда.Весь покрився бедами, абсолютно весь, як казав класик. Ну ладно, не весь, пару сотень якщо не помиляюсь. Сам він на гарантії (від виробника), але самі розумієте - до березня, я думаю, ловити нема чого. Товариш зараз спішно зливає і розсовує по закуткам інфу з нього, спасає.
Ну как бе теж не страшно, не моя інфа. Але треба ж було такому статись - витягнув із рейда на домашньому сервері, у минулий четвер, один із двох винтів (теж у зеркалі були) - поидвитись, чого воно в мене так безбожно тормозить (начитався за час усіх цих пригод всяких страшилок про десктопні винти у рейдах - потім напишу). Прогнав бедблоксом (SMART-тести і так поргнав - усе в порядку) - наче все нормально. Чистенько, опрятненько. Ну я його на ніч засунув знову у рейд - шоби, значить, ресінк і вранці витягнути інший. Вранці дивлюсь /proc/mdstat - немає його. І у пошту стукнув smartmontools - каже, винт здох. Я його знову у badblocks, а він мені людським голосом промовляє: "Нет у тебя, Иванушка, /dev/sdb". І у /var/log/messages страх такий шо я його зразу закрив.
"Епідемія", подумав Штірліц. Схрестив пальці і пустив сервак у ребут. 2 секунди страху і пінг пішов. Залогінився, значит, і бачу - сидить собі sdb у /dev і нічого. І в messages усе нормально. І smartctl мене більше не сварить. "Оптический обман здрения", як казав один король голосом Леонова. Ладно, засунув його знову у рейд на ресінк. По годиннику бачу що уже не встигаю другим зайнятись, на поїзд скоро пора. Ну поки то-сьо, поки збирався, перед виходом рішив глянути, як там мій рейд поживає. А ніяк він не поживає. Здох, падлюка. Знову /dev/sdb відпав і страшними заклинаннями засрав увесь messages. Ну я від гріха подалі його із усіх місць повитягував (munin там і все таке) та так і поїхав.
Сьогодні оце повернувся, знову зробив серваку ребут (благо він такий швидкий шо навіть у IRC сесія не рветься і у Jabber теж). Знову /dev/sdb відновився із праху свого, прям як та птичка. Фенікс-гриль. Запустив на ньому щас badblocks, так він уже з десяток десь знайшов. Страх який. А на VPS я ще git не закінчив розгортати. Нема куди авральні пуші робити. Піду, значить, почитаю, як там у Gitorious з приватними репами.
До речі, не такі вже і старі ці Green Caviar у мене, і двох років немає. Звісно, шаманство з wdidle супроти Load Cycle Count робив (правда, запізно трохи).
Мораль? Мораль проста. На RAID1 сподівайся а верблюда прив’язуй.
PS: зараз WD RAID Edition можна купити за такою ж ціною як і, скажімо, WD Black такого ж обсягу. Парадокс!
Ну здох і здох, не мої проблеми, не мені новий купувати. І тут на тобі - буквально на минулих вихідних здох винт у сусіда.Весь покрився бедами, абсолютно весь, як казав класик. Ну ладно, не весь, пару сотень якщо не помиляюсь. Сам він на гарантії (від виробника), але самі розумієте - до березня, я думаю, ловити нема чого. Товариш зараз спішно зливає і розсовує по закуткам інфу з нього, спасає.
Ну как бе теж не страшно, не моя інфа. Але треба ж було такому статись - витягнув із рейда на домашньому сервері, у минулий четвер, один із двох винтів (теж у зеркалі були) - поидвитись, чого воно в мене так безбожно тормозить (начитався за час усіх цих пригод всяких страшилок про десктопні винти у рейдах - потім напишу). Прогнав бедблоксом (SMART-тести і так поргнав - усе в порядку) - наче все нормально. Чистенько, опрятненько. Ну я його на ніч засунув знову у рейд - шоби, значить, ресінк і вранці витягнути інший. Вранці дивлюсь /proc/mdstat - немає його. І у пошту стукнув smartmontools - каже, винт здох. Я його знову у badblocks, а він мені людським голосом промовляє: "Нет у тебя, Иванушка, /dev/sdb". І у /var/log/messages страх такий шо я його зразу закрив.
"Епідемія", подумав Штірліц. Схрестив пальці і пустив сервак у ребут. 2 секунди страху і пінг пішов. Залогінився, значит, і бачу - сидить собі sdb у /dev і нічого. І в messages усе нормально. І smartctl мене більше не сварить. "Оптический обман здрения", як казав один король голосом Леонова. Ладно, засунув його знову у рейд на ресінк. По годиннику бачу що уже не встигаю другим зайнятись, на поїзд скоро пора. Ну поки то-сьо, поки збирався, перед виходом рішив глянути, як там мій рейд поживає. А ніяк він не поживає. Здох, падлюка. Знову /dev/sdb відпав і страшними заклинаннями засрав увесь messages. Ну я від гріха подалі його із усіх місць повитягував (munin там і все таке) та так і поїхав.
Сьогодні оце повернувся, знову зробив серваку ребут (благо він такий швидкий шо навіть у IRC сесія не рветься і у Jabber теж). Знову /dev/sdb відновився із праху свого, прям як та птичка. Фенікс-гриль. Запустив на ньому щас badblocks, так він уже з десяток десь знайшов. Страх який. А на VPS я ще git не закінчив розгортати. Нема куди авральні пуші робити. Піду, значить, почитаю, як там у Gitorious з приватними репами.
До речі, не такі вже і старі ці Green Caviar у мене, і двох років немає. Звісно, шаманство з wdidle супроти Load Cycle Count робив (правда, запізно трохи).
Мораль? Мораль проста. На RAID1 сподівайся а верблюда прив’язуй.
PS: зараз WD RAID Edition можна купити за такою ж ціною як і, скажімо, WD Black такого ж обсягу. Парадокс!