Щовечора після пляжу ми з Юлею ходимо на каруселі. Поки вона намотує кола, я просвєщаюсь розкладеними на журнальному столику журналами. Вчора зрозуміла, що зовсім відстала від життя. Виявляється, що на зміну метросексуалам прийшли ще якісь -уали (не запам'ятала назву, бо і вони вже неактуальні). А от прям зараз вулицями ходять спорносексуали (спорт, порно, секс, поняття існує з 2012). Автором поняття (і метро, і спорно) є журналіст Марк Сімпсон.
Ель пише (переклад довільний), що вони всюди: моложавий і мєлірований Джастін Бібер, татуйований тато Дан Осборн, ботоксований криптогей Крістіано Рональдо.
По суті, ці фото пацанів, в очах яких читається "візьми мене", є кроком до рівності статей. За формою, спорносексуал завжди голоторсий. Єдиний одяг - тату (основний концепт).
З Мадам Фігаро:
Спорносексуали хочуть, аби іх бажали за іхнє тіло (накачане), а не за гардероб.
Експрес:
Тіло стало іхнім єдиним аксесуаром, який вони (спорно) холять і над яким вони невтомно працюють в спортзалах. Лукас Локко (бразильський співак) є символом спорносексуалів.
Ліберасьон нагадав мені, як називали тих, що між метро і спорно - нормкори. Це видання цитує the daily beast: накачані засмаглі чоловіки, красунчики, за якими тащуться і гомо, і жінки.
Тоість якщо ви побачите самострєл типу такого, знайте, що перед вами спорносексуал о.О
На фото ніби той бразильський співак Локко.