манеж
Так фр називають каруселі :) одну таку карусель я вам покажу сьогодні.
Вже цілий тиждень Юля просилася до слона (за ссилкою - на сторічноі давнини пост. Кому цікаво, можете подивитися ще тут, друга половина цього посту, і трохи не по темі острівних машин, але про Нант - тут). Але то часу немає, то погода не сприяє, то ще щось.
Сьогодні таки вибралися. Дивилася я на сіре, затянуте хмарами, небо і раділа, що не буде біля того слона натовпу.
Але поки ми доїхали, почав капати дощ.
Біля галерей стояла сцена. Виявляється, було свято усмішки. Виступала якась група, аніматор бадьоренько щось розповідав, але через погоду перед сценою стояло з десяток людей під парасольками. Постояли ми трохи, послухали пару пісень і пішли на дитячий майданчик поруч. Але після дощу там все було мокре, до того ж прийшов муніципальний дядечко закривати той майданчик.
Тому Юля вирішила піти під нефи до слона. Але на шляху до слона ій трапилися каруселі. Якось так вийшло, що Юля ніколи на них не каталася. А тут і нагода: майданчик пролетів з дощем.
Тепер слайди манежа :) не забуваємо - поруч галерея острівних машин, Нант - рідне місто Жуля Верна:
Риба:
Ігуана:
Морський коник:
Жабка:
Чи то тарган, чи то лобстер:
Самовар на колесах:
Кріт з панцирем:
Щось хз:
А у нього є крила:
Парочка загальних видів:
З мінусів - це найшвидший манеж з усіх, на яких каталася Юля. Ну тоість по часу дуже мало: не встиг сісти, а вже треба злазити.
Отже, злізли. І після нас той манеж вже і закрили. Дядько скручує гусці чаплі шию:
А ми направили стопи своі під нефи до слона. З якогось дива він стояв аж у глибині галерей. Але по порядку.
Нас зустрічає механічне дерево:
Як можна побачити в моєму давньому пості про острівні машини, тоі стєкляшки кафе там не було, вид не псувало.
Галерея:
Далі буде :) відправляю, поки не злетіло.
Вже цілий тиждень Юля просилася до слона (за ссилкою - на сторічноі давнини пост. Кому цікаво, можете подивитися ще тут, друга половина цього посту, і трохи не по темі острівних машин, але про Нант - тут). Але то часу немає, то погода не сприяє, то ще щось.
Сьогодні таки вибралися. Дивилася я на сіре, затянуте хмарами, небо і раділа, що не буде біля того слона натовпу.
Але поки ми доїхали, почав капати дощ.
Біля галерей стояла сцена. Виявляється, було свято усмішки. Виступала якась група, аніматор бадьоренько щось розповідав, але через погоду перед сценою стояло з десяток людей під парасольками. Постояли ми трохи, послухали пару пісень і пішли на дитячий майданчик поруч. Але після дощу там все було мокре, до того ж прийшов муніципальний дядечко закривати той майданчик.
Тому Юля вирішила піти під нефи до слона. Але на шляху до слона ій трапилися каруселі. Якось так вийшло, що Юля ніколи на них не каталася. А тут і нагода: майданчик пролетів з дощем.
Тепер слайди манежа :) не забуваємо - поруч галерея острівних машин, Нант - рідне місто Жуля Верна:
Риба:
Ігуана:
Морський коник:
Жабка:
Чи то тарган, чи то лобстер:
Самовар на колесах:
Кріт з панцирем:
Щось хз:
А у нього є крила:
Парочка загальних видів:
З мінусів - це найшвидший манеж з усіх, на яких каталася Юля. Ну тоість по часу дуже мало: не встиг сісти, а вже треба злазити.
Отже, злізли. І після нас той манеж вже і закрили. Дядько скручує гусці чаплі шию:
А ми направили стопи своі під нефи до слона. З якогось дива він стояв аж у глибині галерей. Але по порядку.
Нас зустрічає механічне дерево:
Як можна побачити в моєму давньому пості про острівні машини, тоі стєкляшки кафе там не було, вид не псувало.
Галерея:
Далі буде :) відправляю, поки не злетіло.