пісочниця :)
заведу мабуть такий тег.
минулого тижня чоловік з юлею гуляли на майданчику, поки я сиділа у зубного. юля вициганила у когось м'яч (ну тобто м'яч позичили з дозволу хазяйки) і грається ним. через якийсь час підбігає до юлі лєвий хлопчик (тобто м'яч не його) і починає нахабно видирати іграшку у юлі. недовго думаючи, юля заїхала пацану по пиці кулаком.
п.с. хлопчик не знав, що юля може все пробачити, окрім видирання у неї м'яча.
сьогодні гуляли з нею неподалік від дому. є майданчик з гіркою, а до гірки можна залізти або драбинкою, або... іншою драбинкою. ну і майданчик такий зверху. вобщім коли ми прийшли, там нікого не було. лафа. залазили, злазили, сиділи, з'їжджали.. а потім прийшла бабця з двома онуками і ще якась мамця з сином малим. виявляється, якщо на гірку заліз, то треба обов'язково швиденько з'їхати. злазити східцями не можна (так казали ота бабця й інша мамця). ну нам-то з юлею шо, ми злазимо і залазимо як хочемо і де хочемо. мамця підганяла сина з'їжджати швидше з гірки (тю, там зверху красивий краєвид відкривається, повтикати б.. або подарувати юлі гілочку. так нє: заліз - з'їжджай). вобщім пішли та мама з сином.
після дощу на східцях завелися калюжі. я вмочила юлину паличку у воду і почала малювати на східцях. юля - за мною. потім під'їдналися ті двоє онуків. а треба сказати, що дєвочка та дуже злобна була, рикала на юлю, коли та підходила подивитися.
ну вобщім ми з юлею зраділи, що ті двоє зайняті новою справою і залишили нам гірку у вільне користування :).
і от коли юля злазила з драбинки, з якої (за словами тієї бабці) не можна злазити, протівна дєвочка (онучка) єхідно замєчаніє мені робить: сюдою ніззя спускатися, а тіки підніматися. на шо я їй відповіла: тобі ніззя, а юлі можна.
минулого тижня чоловік з юлею гуляли на майданчику, поки я сиділа у зубного. юля вициганила у когось м'яч (ну тобто м'яч позичили з дозволу хазяйки) і грається ним. через якийсь час підбігає до юлі лєвий хлопчик (тобто м'яч не його) і починає нахабно видирати іграшку у юлі. недовго думаючи, юля заїхала пацану по пиці кулаком.
п.с. хлопчик не знав, що юля може все пробачити, окрім видирання у неї м'яча.
сьогодні гуляли з нею неподалік від дому. є майданчик з гіркою, а до гірки можна залізти або драбинкою, або... іншою драбинкою. ну і майданчик такий зверху. вобщім коли ми прийшли, там нікого не було. лафа. залазили, злазили, сиділи, з'їжджали.. а потім прийшла бабця з двома онуками і ще якась мамця з сином малим. виявляється, якщо на гірку заліз, то треба обов'язково швиденько з'їхати. злазити східцями не можна (так казали ота бабця й інша мамця). ну нам-то з юлею шо, ми злазимо і залазимо як хочемо і де хочемо. мамця підганяла сина з'їжджати швидше з гірки (тю, там зверху красивий краєвид відкривається, повтикати б.. або подарувати юлі гілочку. так нє: заліз - з'їжджай). вобщім пішли та мама з сином.
після дощу на східцях завелися калюжі. я вмочила юлину паличку у воду і почала малювати на східцях. юля - за мною. потім під'їдналися ті двоє онуків. а треба сказати, що дєвочка та дуже злобна була, рикала на юлю, коли та підходила подивитися.
ну вобщім ми з юлею зраділи, що ті двоє зайняті новою справою і залишили нам гірку у вільне користування :).
і от коли юля злазила з драбинки, з якої (за словами тієї бабці) не можна злазити, протівна дєвочка (онучка) єхідно замєчаніє мені робить: сюдою ніззя спускатися, а тіки підніматися. на шо я їй відповіла: тобі ніззя, а юлі можна.