Jan 14, 2015 10:47
Знаєте, коли дивишся арт-хаус чи просто непопулярне кіно, то часом одразу воно може не подобатися, але з часом ти розумієш, що це прекрасна стрічка.
А от що, коли арт-хаусом стає чорнуха? Та ще збирає нагороди на фестивалях? Треба подивитись, ага. Тим паче що стільки шебуршання в торнетах.
На справді ж ми маємо фільму про те, як чинуша віджима убогу хатину на благоє дєло - побудувати там церкву. Усе це показується на тлі "сонячної" природи Мурманської області з неперевершеними шедеврами архітектури у стилі баракко. І супроводжується постійною лайкою і вливанням горілки. Від останнього я думав, шо бодун буде у мене.
У сценарій фільму вплетено біблейську історію Йова. Але у Святому Письмі ця історія, хоч і надзвичайно трагічна, але все ж завершується геппі ендом. У жанрі "чорнуха совєцька обнаковенна" геппі енду бути просто не може.
Певно за кордоном мало хто мав змогу надивитись нашого кінолайна 90-их і фільм здавсь багатьом цікавим. Цим і пояснюється раптова "арт-хаусність" цього мордорського витвору бабла і кінокамери. Ажіотаж посилено писанинами за і проти та випилюванням піратських копій стрічки у всім відомих місцях. Однак маючи сильне бажання, знайти їх можна.
Ну от, тепер ви про "Левіафан" знаєте все. Можна не дивитися.