Чехоманство набирає обертів
Прага, Прага, Прага, Прага… Скільки вже чув назву цього міста від різних друзів, що могла б вже й алергія на то розвинутись. Ба ні, якось все йде навпаки. До рук раптом трафляє книжечка з кольоровою обкладинкою «Зроби собі рай». Через деякий час - «Ґоттленд».
Маріюш Щиґел написав ці книжки, як розповіді про сучасну чеську культуру. Це зустрічі з різними діячами, розповіді про сумні часи за влади совєтів. Але все не без гумору. А що у книжках брак картинок, лише згадки про творчість музикантів і письменників, то в торнеті тієї інформації достоту.
Про деяких митців я вже розповідав на своєму жж. Про інших може оповім, але краще взяти книжки, почитати, та й прогуглити. Чеська культура справді дуже дивна, але варта того, аби з нею познайомитися ближче.
І от моє власне чехоманство дійшло вже до того, що коли на початку фільму «Три сезони в пеклі» з’явився молодик і прорецитував: Čechy připomínají mi nočník spíše / Praha pak je v jeho středu/ vysrat sám se nedovedu (Чехія нагадує мені нічний горщик радше, а Прага - у його середині. Висратись сам я не можу), то одразу прояснилося, що фільм буде про Еґона Бонді - дуже цікава постать у чеській літературі.
Учора ж у книгарні «Є» на Лисенка відбулась зустріч із автором тих книжок. Польський чехоман виявився ще й цікавим оратором. Ну бо репортер, що там. Серед численних питань було й таке про достовірність його оповідань. Бо ж то репортаж, а не фікція.
Одначе Щиґел признавсь, що часом репортер може бути невиспаний або голодний, або ще щось. І з одного боку є те, що сказав співрозмовник, а з іншого - як це репортер почув. Певно занурення у чеську реальність призводить до таких висновків. Зрештою, мені про тоє лишається тільки здогадуватися. У Чехії бо мене ще не було…
Маріюш Щиґел написав ці книжки, як розповіді про сучасну чеську культуру. Це зустрічі з різними діячами, розповіді про сумні часи за влади совєтів. Але все не без гумору. А що у книжках брак картинок, лише згадки про творчість музикантів і письменників, то в торнеті тієї інформації достоту.
Про деяких митців я вже розповідав на своєму жж. Про інших може оповім, але краще взяти книжки, почитати, та й прогуглити. Чеська культура справді дуже дивна, але варта того, аби з нею познайомитися ближче.
І от моє власне чехоманство дійшло вже до того, що коли на початку фільму «Три сезони в пеклі» з’явився молодик і прорецитував: Čechy připomínají mi nočník spíše / Praha pak je v jeho středu/ vysrat sám se nedovedu (Чехія нагадує мені нічний горщик радше, а Прага - у його середині. Висратись сам я не можу), то одразу прояснилося, що фільм буде про Еґона Бонді - дуже цікава постать у чеській літературі.
Учора ж у книгарні «Є» на Лисенка відбулась зустріч із автором тих книжок. Польський чехоман виявився ще й цікавим оратором. Ну бо репортер, що там. Серед численних питань було й таке про достовірність його оповідань. Бо ж то репортаж, а не фікція.
Одначе Щиґел признавсь, що часом репортер може бути невиспаний або голодний, або ще щось. І з одного боку є те, що сказав співрозмовник, а з іншого - як це репортер почув. Певно занурення у чеську реальність призводить до таких висновків. Зрештою, мені про тоє лишається тільки здогадуватися. У Чехії бо мене ще не було…