Зимо, ид уж вон!

[macsolas]

Покля яр нияк не може наступити, от вам лемківскє оповіданя о місяцях, здерте з книжкы "Про говор галицких Лемків".

Гостина місяців

Зышли ся всі місяці до купы - дванадцят іх там - і сой радили. І запросил Марец Грудня на гостину, жебы до него приіхал. Але Груден ся порадил Мая, як до Марця на гостину приіхати. Май го порадил так: бер сані і віз, бо иначе бы-с до него не доіхал. І він гзяв и їде до Марця на гостину. Як виділ Марец, же їде Груден до него возом, то так го завалил сьнігом, што тот мусів стати. И знимат Груден з воза сані і запрігат коні до саній - а віз складат на сані і юж їде. Як видит Марец, же він санями їде, то розступили ся хмары, соньце пригріло і сьніг згыб.

Груден зас складат сані на віз и їде и приїхал до него. И повитали ся так, як братя. Зьвідує ся го Марец: Грудню-брате! Хто ті той рады дав, же-с до мене доїхал? А він повідат: добрый брат Май той рады мі дал. А Марец повідат: почкай брате Маю, зварю я ті квіткы в гаю! И гварит Грудньови: кєбы я мал таку велику ніч, яку мам міц, тобы-м в корові теля заморозил. Але я розложу ся силом, а ден мене заскочыт - та й юж по морозі…