Порціонне чорне свинятко

Nov 06, 2009 12:24

Гнеска єдны истеризуют, инчы зас дискутуют о доцільности спожываня мняса, бо нібы од того вшыткє нынішнє зло. Особисті я тот продукт іл, ім, і буду іл и аж нияк ня не бентежыт тот факт, же при тым гбивают ні в чым невинне зьвірятко (якє вконцю ся годувало для тотых цілей). То не гармонія з природом? Даруйте! Иснує цєкава книжка «Смєх шамана», де ся оповідат о шаманови, якій жыє (жыл) деси на самоті в маґаданьскій тундрі. «Он запросто мог поговорить с куропаткой и, окончив разговор, пообедать ею» - супер цитата, што?


А тепер кусьцьок о одвротным. Каждый нормальний чловек ходит в Хотині туристичнима дріґами, но а я - корчами. Так єм увиділ в єдным подвірку свинятко в’єтнамскє. Чорненькє такє, маленькє. Подбігло до нас и без ворота свій писок выстромило.

А пак вышол власник потворкы. Од него зме ся дознали, же в містечку уж почала ся на них мода. И не лем для краси, але абы істи. Хоцкі мам сумнівы, же тото гласьні просятко він зіст. Бо, гварит, оно як псятко бігат всяды, з дитином навет гра, шкоды жадной не робит - прості уж не даст рады го забити.

Щеслива, вільно бігаюча еко-свинка.

вандрівкы, фоты, бздуры, думкы

Previous post Next post
Up