Спадщина. Вижняни. Римо-католицька церква Св. Миколая. Експедиція 2021 року.
Завдяки фундації подружжя Йогана Клюса і Маргарити з Кросенки 1400 було закладено парафію, що затвердив львівський архієпископ Яків Стрепа і розширив фундацію під умовою надання Вижнянам міського права. Парафія входила до складу Львівського деканату РКЦ до 1787, згодом Свірзького, з 1815-го Бродівського.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Якуб Стрепа 1400 року консекрував храм як церкву святого Миколая. Невідомо, з чого він був зведений, але у XVII столітті був пограбований і спалений татарами. Жовківський препозит Кшиштоф Буцевич при візитації червня 1641 року від імені архієпископа Станіслава Ґроховського відзначив поганий стан даху. Храм був знову спалений татарами 1648 року, через що 1651-го відбулось перезакладання парафії. Тоді при візитації зазначалось, що в церкви згорів дах і середина. Через замокання завалилось склепіння пресбітерія.
Ктитори парафії Марціан Грабянка та Геронім (Ярош) Станіслав й Анджей Міхал Куропатницькі зобов'язались відновити храм. Всупереч цьому, пробощ о. Яків Гават 1679 відписав 400 золотих на мурування склепіння, ремонт даху, вікон, вівтарів. При візитації 1722 року архієпископа Яна Скарбека було зазначено наявність 5 вівтарів, вежу з 3 дзвонами понад захристям. За пробоща Яна Ожґи провели ґрунтовну реставрацію церкви з встановленням нових вівтарів (з 1727). Відновлений храм консекрував 1751 року єпископ Самуель Ґловінський.
В акті візитації 1777 року архієпископа Вацлава Сєраковського було зазначено простий старонімецький фасад храму з вежками, бабинець, зі склепінням у наві, дерев'яним перекриттям у пресбітерії. У візитації 1850 року вперше відзначили занадто малий розмір церкви та наприкінці ХІХ століття розпочали готуватись до розбудови. Львівський архітектор Міхал Ковальчук 1898 року стверджував, що храм не піддається перебудові і його необхідно розібрати. Та від імені «Грона Консерваторів» Теодор Мар'ян Тальовський оглянув 1905 року і відкинув такий варіант, запропонувавши розбудувати споруду. Проект не було реалізовано.
До питання розбудови церкви повернулись 1925 року. Архітектор Броніслав Віктор виготовив проект, відкинутий «Гроном Консерваторів», яке запропонувало будівництво на новому місці. Пробощ заперечив через брак коштів на утримання двох святинь. Міністерство Віровизнань і Освіти запропонувало підготувати новий проект на основі проектів Тальовського і Віктора. Його відхилив пробст, через що Віктор виготовив новий проект. 8 березня 1927 визначили умови закупа матеріалів і вартість будівництва на 103000 золотих. Гроші мали збиратися в селах, що належали до вижнянської парафії, що викликало хвилю протестів, та врешті народ мусив терпіти ці храмові побори.
Щедра пожертва Станіслава Третера в розмірі 1000 злотих дозволила закупити в Туркотині каміння для розбудови. 10 травня 1927 року каменярі під наглядом Юзефа Веселовського з Берездівець взялися розбирати задню частину пресбітерія. Робота почалася.. 29 червня заклали та освятили наріжний камінь. До жовтня вимурували мури та вежу до рівня мурів старої нави. Мурування склепінь продовжили наступного року. Через брак коштів роботи призупинялись. З липня 1929 розпочали останній етап будівництва і до осені перекрили бляхою дахи, а до кінця жовтня завершили роботи.
От так, до старої однонавної споруди зі сходу добудували кілька нових об'ємів, завдяки чому змінилася орієнтація храму. Попередня нава перекваліфікувалася на хори. Саме вони та притвор, а ще стрільчасті готичні вікна, фронтон з зубцями зараз являють найстаріший кістяк святині. Саме з цього часу походить й чотириярусна дзвіниця з ошатним бароковим "капелюшком".
Завдяки фундації о. Михайла Дзялука з Америки виготовили 1930 року в майстерні Войтовича за проектом Б. Віктора головний вівтар, до якого купили образ роботи Антона Монастирського.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
У 1931 посвятили вівтарі. За ініціативою Б. Віктора у червні 1942 розпочали розпис інтер'єру за проектом Станіслава Тейсейра за участі Романа Сельського, Борисовського. Каплицю в червні 1943 розписали С. Тейсейр, Роман і Маргарита Сельські.
Відомо, що у 1885 році вижнянська парафія налічувала понад дві з половиною тисячі парафіян, на початку XX століття ця цифра перевалила за 3000. Коли у травні 1946 року до Польщі виїхав останній парох Куровичів Андрій Громадзький, з собою він забрав частину храмового майна і з вижнянської церкви.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
Храм був закритий 1946 року і використовувався до 1990-х років як склад цукру, склад сільгосппродукції або реманенту, який - формально - все ще є. У ньому збереглись розписи 1940-х років. Дивовижної краси споруда, де готика сусідує з модерном та бароко, селян не дуже цікавить, в них є своя церква. Але не відкажуть та допоможуть знайти ключа, та відкрити старий храм до огляду...
Трошкі архівного...
1905. Проект Т. Тальовського. Храм мав бути ось таким.
до 1927...
1925-1926. А ось це - проект архітектора Б.Віктора.
1927
Довоєнне фото
1985
Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_святого_Миколая_(Вижняни)
https://castles.com.ua/wyzniany.html
https://photo-lviv.in.ua/rozpysy-yaki-zacharovuyut-abo-kostel-svyatoho-mykolaya-u-vyzhnyanah/
https://www.pslava.info/VyzhnjanyS_KostSvMykoly,150513.html
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Якуб Стрепа 1400 року консекрував храм як церкву святого Миколая. Невідомо, з чого він був зведений, але у XVII столітті був пограбований і спалений татарами. Жовківський препозит Кшиштоф Буцевич при візитації червня 1641 року від імені архієпископа Станіслава Ґроховського відзначив поганий стан даху. Храм був знову спалений татарами 1648 року, через що 1651-го відбулось перезакладання парафії. Тоді при візитації зазначалось, що в церкви згорів дах і середина. Через замокання завалилось склепіння пресбітерія.
Ктитори парафії Марціан Грабянка та Геронім (Ярош) Станіслав й Анджей Міхал Куропатницькі зобов'язались відновити храм. Всупереч цьому, пробощ о. Яків Гават 1679 відписав 400 золотих на мурування склепіння, ремонт даху, вікон, вівтарів. При візитації 1722 року архієпископа Яна Скарбека було зазначено наявність 5 вівтарів, вежу з 3 дзвонами понад захристям. За пробоща Яна Ожґи провели ґрунтовну реставрацію церкви з встановленням нових вівтарів (з 1727). Відновлений храм консекрував 1751 року єпископ Самуель Ґловінський.
В акті візитації 1777 року архієпископа Вацлава Сєраковського було зазначено простий старонімецький фасад храму з вежками, бабинець, зі склепінням у наві, дерев'яним перекриттям у пресбітерії. У візитації 1850 року вперше відзначили занадто малий розмір церкви та наприкінці ХІХ століття розпочали готуватись до розбудови. Львівський архітектор Міхал Ковальчук 1898 року стверджував, що храм не піддається перебудові і його необхідно розібрати. Та від імені «Грона Консерваторів» Теодор Мар'ян Тальовський оглянув 1905 року і відкинув такий варіант, запропонувавши розбудувати споруду. Проект не було реалізовано.
До питання розбудови церкви повернулись 1925 року. Архітектор Броніслав Віктор виготовив проект, відкинутий «Гроном Консерваторів», яке запропонувало будівництво на новому місці. Пробощ заперечив через брак коштів на утримання двох святинь. Міністерство Віровизнань і Освіти запропонувало підготувати новий проект на основі проектів Тальовського і Віктора. Його відхилив пробст, через що Віктор виготовив новий проект. 8 березня 1927 визначили умови закупа матеріалів і вартість будівництва на 103000 золотих. Гроші мали збиратися в селах, що належали до вижнянської парафії, що викликало хвилю протестів, та врешті народ мусив терпіти ці храмові побори.
Щедра пожертва Станіслава Третера в розмірі 1000 злотих дозволила закупити в Туркотині каміння для розбудови. 10 травня 1927 року каменярі під наглядом Юзефа Веселовського з Берездівець взялися розбирати задню частину пресбітерія. Робота почалася.. 29 червня заклали та освятили наріжний камінь. До жовтня вимурували мури та вежу до рівня мурів старої нави. Мурування склепінь продовжили наступного року. Через брак коштів роботи призупинялись. З липня 1929 розпочали останній етап будівництва і до осені перекрили бляхою дахи, а до кінця жовтня завершили роботи.
От так, до старої однонавної споруди зі сходу добудували кілька нових об'ємів, завдяки чому змінилася орієнтація храму. Попередня нава перекваліфікувалася на хори. Саме вони та притвор, а ще стрільчасті готичні вікна, фронтон з зубцями зараз являють найстаріший кістяк святині. Саме з цього часу походить й чотириярусна дзвіниця з ошатним бароковим "капелюшком".
Завдяки фундації о. Михайла Дзялука з Америки виготовили 1930 року в майстерні Войтовича за проектом Б. Віктора головний вівтар, до якого купили образ роботи Антона Монастирського.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
У 1931 посвятили вівтарі. За ініціативою Б. Віктора у червні 1942 розпочали розпис інтер'єру за проектом Станіслава Тейсейра за участі Романа Сельського, Борисовського. Каплицю в червні 1943 розписали С. Тейсейр, Роман і Маргарита Сельські.
Відомо, що у 1885 році вижнянська парафія налічувала понад дві з половиною тисячі парафіян, на початку XX століття ця цифра перевалила за 3000. Коли у травні 1946 року до Польщі виїхав останній парох Куровичів Андрій Громадзький, з собою він забрав частину храмового майна і з вижнянської церкви.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
Храм був закритий 1946 року і використовувався до 1990-х років як склад цукру, склад сільгосппродукції або реманенту, який - формально - все ще є. У ньому збереглись розписи 1940-х років. Дивовижної краси споруда, де готика сусідує з модерном та бароко, селян не дуже цікавить, в них є своя церква. Але не відкажуть та допоможуть знайти ключа, та відкрити старий храм до огляду...
Трошкі архівного...
1905. Проект Т. Тальовського. Храм мав бути ось таким.
до 1927...
1925-1926. А ось це - проект архітектора Б.Віктора.
1927
Довоєнне фото
1985
Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_святого_Миколая_(Вижняни)
https://castles.com.ua/wyzniany.html
https://photo-lviv.in.ua/rozpysy-yaki-zacharovuyut-abo-kostel-svyatoho-mykolaya-u-vyzhnyanah/
https://www.pslava.info/VyzhnjanyS_KostSvMykoly,150513.html
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.