Спадщина. Тараща. Римо-католицька церква св. Марії Магдалини. Експедиція 2018 року.
У 1611 році король Сигізмунд III віддав урочище Тараща у володіння боярина Лісевича, зобов'язавши його бути на військовій службі при старостві (це і є перша згадка у документах про поселення, яке тоді було невеликим хутором).
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Його подальший розвиток пов'язують з іменем полковника Антонія Бліндовського, якому 1709 року король Август II віддав Таращу. У 1722 році їй було надано статус містечка, а 1791 року вона отримала магдебурзьке право. 22 листопада 1800 року Тараща стала центром повіту. У радянський час статус міста їй надано 1957 року, і вона є районним центром.
У середині XIX століття у Таращі були католицькими лише близько півсотні родин, але навіть така маленька громада прагнула мати своє власне приміщення для богослужіння. Вже 1856 року місцеві католики намагались створити так званий рухомий престол, біля якого можна було б проводити богослужіння.
Для цього потрібно було отримати дозвіл від Православної Церкви, який і надав таращанський протоієрей Пахалович за умови, що у місті не буде свого священника, а богослужіння проводитиме один зі священників села Ківшовата, де римська церква існувала з 1812 року.
Згодом у Таращі з’явилася маленька католицька капличка та був розпочатий збір коштів на церкву, який очолив граф Браніцький. У 1886 році, на початок будівництва храму було зібрано близько 10 тисяч карбованців. Кошти надходили не лише з Таращанського повіту, а й з інших губерній і навіть з Польщі.
На час заснування церкви всього 54 родини Таращі сповідувало католицизм: Ле-Дюки, Рікмани, Садовські, Ейсмонти, Чачковські, Греневецькі та інші. Будівництво сучасного мурованого храму у псевдоготичному стилі завершили у 90-х роках. Для ксьондза храму був збудований окремий будинок. На службу в храм збиралися й поміщики, й звичайні шляхтичі з сіл, здебільшого - поляки.
У революційний період священник виїхав за кордон, орган розбили та повибивали вітражі, а церкву закрили. Зараз можна лише гадати про те, що врятувало споруду від руйнації пізніше в 30-ті роки, але у всякому разі не його міць, бо Георгіївський собор міста руйнували з таким натхненням, що застосовували навіть піротехнічні засоби.
єдине автентичне в інтер'єрі, це склепіння в передбаннику
Невідомо кому стало спасти на думку розмістити у храмі католиків макаронну фабрику. Задум був би здійснений, якби не Друга світова війна. Вже навіть було завезене устаткування для виробництва макаронів. Під час німецької окупації тут проводили богослужіння православні. На початку 60-х років храм розділили на два поверхи та, облаштувавши маленькі аудиторії для індивідуальних занять, перетворили його на музичну школу. В храмі знову зазвучала музика, але не духовна, а світська. Споруда церкви Марії Магдалини й зараз використається як музична школа.
Таращанський римо-католицький храм Марії Магдалини - єдиний з п'яти чинних в дореволюційній Таращі християнських храмів, що зберігся до нашого часу. Крім нього ще була стара георгіївська церква, яку розібрали в 1903-му році через вислугу років, а три інші храми (Таращанський кафедральний Георгіївський собор, Михайлівська церква на Заріччі та маленька Софіївська церква поблизу місцевого кладовища) були зруйновані радянською владою в 1938-му році.
Церква збудована у псевдоготичному стилі з використанням нових на момент її заснування будівельних матеріалів. Розташована на Дворянській вулиці, та є справжньою прикрасою міста. Зображення споруди активно продавалися на дореволюційних листівках, уособлюючи в собі своєрідний символ міста.
збережена плебанія, зараз тут музей Таращи
При тому, що, церква була візитною карткою Таращі на початку XX століття і багато разів друкувалася на поштових картках - нам на просторах інтернету вони не попалися. Якщо кому пощастить знайти або вони є в архіві - прохання або надіслати в коментарях, або на поштову скриньку madmax@studioavtv.com.ua. Заздалегідь, дякуємо =)
Джерела:
http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ockvta&p=kvtatamm
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Марії_Магдалини_(Тараща)
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Його подальший розвиток пов'язують з іменем полковника Антонія Бліндовського, якому 1709 року король Август II віддав Таращу. У 1722 році їй було надано статус містечка, а 1791 року вона отримала магдебурзьке право. 22 листопада 1800 року Тараща стала центром повіту. У радянський час статус міста їй надано 1957 року, і вона є районним центром.
У середині XIX століття у Таращі були католицькими лише близько півсотні родин, але навіть така маленька громада прагнула мати своє власне приміщення для богослужіння. Вже 1856 року місцеві католики намагались створити так званий рухомий престол, біля якого можна було б проводити богослужіння.
Для цього потрібно було отримати дозвіл від Православної Церкви, який і надав таращанський протоієрей Пахалович за умови, що у місті не буде свого священника, а богослужіння проводитиме один зі священників села Ківшовата, де римська церква існувала з 1812 року.
Згодом у Таращі з’явилася маленька католицька капличка та був розпочатий збір коштів на церкву, який очолив граф Браніцький. У 1886 році, на початок будівництва храму було зібрано близько 10 тисяч карбованців. Кошти надходили не лише з Таращанського повіту, а й з інших губерній і навіть з Польщі.
На час заснування церкви всього 54 родини Таращі сповідувало католицизм: Ле-Дюки, Рікмани, Садовські, Ейсмонти, Чачковські, Греневецькі та інші. Будівництво сучасного мурованого храму у псевдоготичному стилі завершили у 90-х роках. Для ксьондза храму був збудований окремий будинок. На службу в храм збиралися й поміщики, й звичайні шляхтичі з сіл, здебільшого - поляки.
У революційний період священник виїхав за кордон, орган розбили та повибивали вітражі, а церкву закрили. Зараз можна лише гадати про те, що врятувало споруду від руйнації пізніше в 30-ті роки, але у всякому разі не його міць, бо Георгіївський собор міста руйнували з таким натхненням, що застосовували навіть піротехнічні засоби.
єдине автентичне в інтер'єрі, це склепіння в передбаннику
Невідомо кому стало спасти на думку розмістити у храмі католиків макаронну фабрику. Задум був би здійснений, якби не Друга світова війна. Вже навіть було завезене устаткування для виробництва макаронів. Під час німецької окупації тут проводили богослужіння православні. На початку 60-х років храм розділили на два поверхи та, облаштувавши маленькі аудиторії для індивідуальних занять, перетворили його на музичну школу. В храмі знову зазвучала музика, але не духовна, а світська. Споруда церкви Марії Магдалини й зараз використається як музична школа.
Таращанський римо-католицький храм Марії Магдалини - єдиний з п'яти чинних в дореволюційній Таращі християнських храмів, що зберігся до нашого часу. Крім нього ще була стара георгіївська церква, яку розібрали в 1903-му році через вислугу років, а три інші храми (Таращанський кафедральний Георгіївський собор, Михайлівська церква на Заріччі та маленька Софіївська церква поблизу місцевого кладовища) були зруйновані радянською владою в 1938-му році.
Церква збудована у псевдоготичному стилі з використанням нових на момент її заснування будівельних матеріалів. Розташована на Дворянській вулиці, та є справжньою прикрасою міста. Зображення споруди активно продавалися на дореволюційних листівках, уособлюючи в собі своєрідний символ міста.
збережена плебанія, зараз тут музей Таращи
При тому, що, церква була візитною карткою Таращі на початку XX століття і багато разів друкувалася на поштових картках - нам на просторах інтернету вони не попалися. Якщо кому пощастить знайти або вони є в архіві - прохання або надіслати в коментарях, або на поштову скриньку madmax@studioavtv.com.ua. Заздалегідь, дякуємо =)
Джерела:
http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ockvta&p=kvtatamm
https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Марії_Магдалини_(Тараща)
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.