Спадшина. Середне Водяне. Миколаївські церкви (верхня та нижня). Експедиція 2016 року.
У 25 кілометрах від злиття Тереблі з Тисою ми потрапляємо в долину річки Ашпіци. Тут розташовано кілька сіл, заснування яких пов'язане з "волоської колонізацією" XIV-XV століть. У цей період через Мараморош пройшло кілька хвиль пастушачої колонізації, яка захопила всю територію Карпат і досягла північної Моравії, де до сих пір збереглася назва "Моравська Волощина". У ній взяли участь не тільки вихідці з Валахії, а й значна частина українського населення Карпат, родинного їм по заняттю.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
почнемо з горішней церкви
Село Середнє Водяне, було засновано на "волоському праві" вихідцями з Валахії. Населення тут і зараз говорить румунською мовою. У селі височать два пагорба, увінчаних темними силуетами дерев'яних храмів з високими, оригінальними завершення вежами. Обидва храми однакові за типом і присвячені одному і тому ж святому - Миколі. Одна церква називається Микола Верхній, а інша Микола Нижній. Цілком ймовірно, вони побудовані однією артіллю в середині XVII століття, але в другу споруду, храм Миколи Нижнього, майстри внесли деякі зміни.
Храми в Середньому Водяному зберегли багато рис суворої архітектури XIII-XV століть оборонного типу. У них немає ніяких прикрас на зрубі і на одвірках дверей. Віконця маленькі і, швидше, схожі на бійниці. Над бабинцем здіймається висока вежа з відкритою галереєю і пірамідальним завершенням. Широке опасіння створює глибоку тінь і як би притискає вниз основний зруб, тому дах крутої форми здається ще вище. Все це надає храмам в Середньому Водяному суворий, мужній вигляд, який ріднить їх з оборонною романською архітектурою. Їх силуети на тлі навколишнього пейзажу, невисоких горбів, покритих лісом, здаються витесаними з сірого карпатського граніту.
Більшисть фотографій інтер'єру надані Юрій Крилівець
бабінець
Елемент старого іконостасу
Верхня Миколаївська церква у Середньому Водяному належить до найбільш старовинних дерев'яних храмів Потисся і України. Найдавнішими частинами є два дубові зруби, що датуються 1428 роком, а надбудова над ними, ймовірно, 1600 роком. Близько 1760 року наву перекрили трапецієподібним перекриттям, розтесали стрілчасті вікна, збудували високу, каркасну башту, вкриту стрімким чотирисхилим шатром, над зрубами здійнялися високі двосхилі дахи. Опасання, що обходить церкву з усіх боків, спирається на випуски вінців зрубів. Біля церкви немає дерев і вони не закривають суворих стриманих монументальних форм храму, що вимальовується мужнім силуетом на тлі неба.
декілька старих фото
Церква належить до тих небагатьох культових споруд, що мають настінне малювання, хоч частина його пошкоджена, а частина - заклеєна. У 1601 році було розмальовано наву, у XVIII сторіччі - бабинець. Ці видатні твори народного малярства на початку 1990-хх років було невміло перемальовано. Серед зображень святих у бабинці поміщено цілком реалістичний портрет «ієрея Никори» - очевидно, фундатора перебудови храму. Чотириярусний іконостас походить з 1761 року. Біля церкви стоїть одноярусна каркасна дзвіниця під шатровим дахом і цікаве деревяне Розп'яття. У 1930-х роках недалеко від дерев'яної церкви було збудовано муровану за проектом інженера Еґреші. За роки радянської влади церква служила колгоспним складом, а з 1995 року відновлена споруда належить православній громаді.
перейдемо до нижней церкви
Частина фотографій церкви та інтер'єру надані Юрій Крилівець
Нижня Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів - більшого прямокутного, що ділиться на наву і бабинець, і меншого п'ятигранного вівтарного зрубу. Обидва зруби вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець - трапецієподібним,а вівтарний зруб - плоским перекриттям. Висока каркасна башта вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини.
Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є двері на південному фасаді, натомість західний дверей немає. Напис на зрубі розповідає, що «подважен бисть храм святий року божого 1699». Майстер був місцевим русичем, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40-50 років до підважування, тобто в середині XVII століття.
старе фото
Стаття про долішню церкву, експедиція 2020 року тут ====>>>>
Стаття про горишню церкву, експедиція 2020 року тут ====>>>>
Джерела:
derev.org.ua
derev.org.ua
castles.com.ua
Юрій Крилівець
pershij.com.ua
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то так =))
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
почнемо з горішней церкви
Село Середнє Водяне, було засновано на "волоському праві" вихідцями з Валахії. Населення тут і зараз говорить румунською мовою. У селі височать два пагорба, увінчаних темними силуетами дерев'яних храмів з високими, оригінальними завершення вежами. Обидва храми однакові за типом і присвячені одному і тому ж святому - Миколі. Одна церква називається Микола Верхній, а інша Микола Нижній. Цілком ймовірно, вони побудовані однією артіллю в середині XVII століття, але в другу споруду, храм Миколи Нижнього, майстри внесли деякі зміни.
Храми в Середньому Водяному зберегли багато рис суворої архітектури XIII-XV століть оборонного типу. У них немає ніяких прикрас на зрубі і на одвірках дверей. Віконця маленькі і, швидше, схожі на бійниці. Над бабинцем здіймається висока вежа з відкритою галереєю і пірамідальним завершенням. Широке опасіння створює глибоку тінь і як би притискає вниз основний зруб, тому дах крутої форми здається ще вище. Все це надає храмам в Середньому Водяному суворий, мужній вигляд, який ріднить їх з оборонною романською архітектурою. Їх силуети на тлі навколишнього пейзажу, невисоких горбів, покритих лісом, здаються витесаними з сірого карпатського граніту.
Більшисть фотографій інтер'єру надані Юрій Крилівець
бабінець
Елемент старого іконостасу
Верхня Миколаївська церква у Середньому Водяному належить до найбільш старовинних дерев'яних храмів Потисся і України. Найдавнішими частинами є два дубові зруби, що датуються 1428 роком, а надбудова над ними, ймовірно, 1600 роком. Близько 1760 року наву перекрили трапецієподібним перекриттям, розтесали стрілчасті вікна, збудували високу, каркасну башту, вкриту стрімким чотирисхилим шатром, над зрубами здійнялися високі двосхилі дахи. Опасання, що обходить церкву з усіх боків, спирається на випуски вінців зрубів. Біля церкви немає дерев і вони не закривають суворих стриманих монументальних форм храму, що вимальовується мужнім силуетом на тлі неба.
декілька старих фото
Церква належить до тих небагатьох культових споруд, що мають настінне малювання, хоч частина його пошкоджена, а частина - заклеєна. У 1601 році було розмальовано наву, у XVIII сторіччі - бабинець. Ці видатні твори народного малярства на початку 1990-хх років було невміло перемальовано. Серед зображень святих у бабинці поміщено цілком реалістичний портрет «ієрея Никори» - очевидно, фундатора перебудови храму. Чотириярусний іконостас походить з 1761 року. Біля церкви стоїть одноярусна каркасна дзвіниця під шатровим дахом і цікаве деревяне Розп'яття. У 1930-х роках недалеко від дерев'яної церкви було збудовано муровану за проектом інженера Еґреші. За роки радянської влади церква служила колгоспним складом, а з 1995 року відновлена споруда належить православній громаді.
перейдемо до нижней церкви
Частина фотографій церкви та інтер'єру надані Юрій Крилівець
Нижня Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів - більшого прямокутного, що ділиться на наву і бабинець, і меншого п'ятигранного вівтарного зрубу. Обидва зруби вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець - трапецієподібним,а вівтарний зруб - плоским перекриттям. Висока каркасна башта вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини.
Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є двері на південному фасаді, натомість західний дверей немає. Напис на зрубі розповідає, що «подважен бисть храм святий року божого 1699». Майстер був місцевим русичем, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40-50 років до підважування, тобто в середині XVII століття.
старе фото
Стаття про долішню церкву, експедиція 2020 року тут ====>>>>
Стаття про горишню церкву, експедиція 2020 року тут ====>>>>
Джерела:
derev.org.ua
derev.org.ua
castles.com.ua
Юрій Крилівець
pershij.com.ua
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Telegram
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то так =))