Спадщина. Кременець. Замок. Частина 3. Старі фото та археологія.

Mar 23, 2017 00:46

Частина 1
Частина 2

Дана стаття заснована на інформації з сайту zamki-kreposti.com.ua

Тема самого раннього етапу формування укріплень в Кременці викликає чимало суперечок. Немає єдиної думки з питання, коли саме на Замковій горі з'явилися перші укріплення. Але ще більш інтригуючим є питання - коли з'явилися перші кам'яні фортифікації? Одні дослідники вважають, що перші кам'яні укріплення були побудовані не пізніше 2-ї половини 13 століття, тобто вже після того, як по давньоруським землям пройшли орди Батия. Інші впевнені, що кременецький форпост міг похвалитися кам'яними укріпленнями ще в 12 столітті чи 1-ої половини 13 століття.



старі польські фото і поштові картки 1910-30 років/старые польские фото и почтовые карточки 1910-30 годов

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.



Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html















Справа за "малим" - дати можливість попрацювати на замчище археологам, які б допомогли уточнити датування комплексу. І вони непогано попрацювали, причому давним-давно, в 1973 - 1974 роках, коли на Замковій горі влаштувалася експедиція під керівництвом Євгенії Пламеницької. Що ж відомо про матеріали цих досить масштабних розкопок? Виявляється, відомо не дуже багато. Хоча правильніше буде сказати так - більшість людей про ці розкопки не знають взагалі нічого. Але ж тоді на Замковій горі було зроблено сенсаційну знахідку - кам'яні укріплення, які датували * барабанний дріб * 9 століттям!
Як так вийшло, що величезний пласт нової інформації про замок так і не був повноцінно введений в науковий обіг?















Володимир Собчук в статті «Кременецький замок» побіжно про розкопки на замчище пише наступне:
Археологічні дослідження на території замку започаткував повітовий стряпчий Володимир Сивицький який улітку 1844 р. за дорученням київського генерал-губернатора Д. Бібікова обстежив тут криницю й розкопав підвали у башті, що нависає над містом, але від його робіт до нас дійшов лише короткий рапорт . Матеріали археологічних розкопок, які в 1946, а потім, здається, в 1949 рр. проводив на території замку краєзнавець Михайло Островський, розпорошилися у фондах Кременецького краєзнавчого музею і практично випали з наукового обігу. Результати досліджень Євгенії Пламеницької, започаткованих 1972 р., значно ширших за обсягом і проведених на професійному рівні, не опрацьовані й неопубліковані. Три роки тому речові матеріали передані Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, але без польової документації, яка, імовірно, втрачена.















Цінність уцілілих знахідок велика (загальна кількість знахідок обчислювалася багатьма тисячами!), Але ключова і особливо важлива інформація перебувала в польових щоденниках Євгенії Пламеницької, а вони, як ви вже знаєте, вважаються втраченими. Іноді доводилося чути думку, що ці щоденники потрапили в руки її дочки Ольги Пламеницької, проте це не так. На жаль, врятувати щоденники від забуття Ользі Пламеницької свого часу не вдалося, і невідомо, де вони знаходяться зараз. Хочеться вірити, що їх не знищили, що вони не згинули на якому-небудь звалищі, тому що стає неймовірно прикро від згадки, що такий унікальний пласт знань міг просто зникнути. Історію абсолютно безглуздої ситуації, в якій опинилися напрацювання Євгенії Пламеницької по Кременцю, сподіваюся, трохи пізніше опише Ольга Пламеницька. Благо, вона погодилася розповісти, як це було, і, сподіваюся, незабаром ми цю історію дізнаємось. До речі, варто відзначити, що матеріали, передані заповіднику, потрапили туди завдяки старанням Ольги Пламеницької.















Ольга Пламеницька поділилася з нами унікальними фотографіями 1974 року народження, зробленими під час розкопок, а також своєю маловідомої статтею по темі ранніх кам'яних укріплень Кременецького замку. Скажімо їй за це спасибі!
Отже, фотофіксація.
Розкопки в східній частині замку:





Розкопки старої надбрамної вежі (Башта Черлена):







Але найцікавіше, звичайно ж, це розкопки тієї самої архаїчної стіни з невеликою башточкою, які були датовані 9 століттям. Ось так виглядало початок розкопок в північній частині замчища:



А це вже здалася стародавня стіна з невеликою трёхстенной (відкритої з тилу) башточкою:









Ще одне фото з розкопок в Кременці 1973 року знайшов у статті "Реставратор Євгенія Пламеніцька", опублікованій в "Пам'ятки України", №3-4, 2000 рік:
На фото зліва направо: Анатолій Тюпіч,?, Євгенія Пламеницька, Сергій Буркацький.



І як десерт стаття «До питання про розвиток мурованих фортіфікацій Західної України в IX-XIII ст.»:
















Як випливає з даних статті, основний масив стін, які окреслюють територію замку, почали зводити в 2-ій половині 13 століття. Таким чином, до більш раннього етапу відноситься тільки дивна архаїчна стіна з башточкою. І тут, виникає нова загадка - як така стіна могла з'явитися в 9 столітті? Йшла би мова про 12 - 13 століттях, то інформація особисто легше б засвоювалася, але тут 9 століття, неймовірно ранній період, як для такої знахідки. Наприклад, в Жванці та в Кам'янці-Подільському були виявлені схожі трёхстенние вежі, зведення яких Євгена Пламеницька була схильна відносити до 2 - 3 століть н.е. і пов'язувати появу цих укріплень з діяльністю римських військових інженерів. Звичайно, в таке важко повірити, але ця версія здається практично такий же несподіваною, як і версія про те, що в 9 столітті слов'яни будували кам'яні стіни з баштовими виступами ...

1977




















Сподіваємося, що з часом інформація з датування кам'яних стін буде уточнена, або за рахунок виявлення всіх матеріалів розкопок 1973 - 1974 років, або за рахунок матеріалів, отриманих під час нових розкопок, якщо такі будуть проведені.

1991






















Джерела:

zamki-kreposti.com.ua

polona.pl

pslava.info

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.

Підписуйтесь на сторінки проєкту на:

Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram

Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні



та




хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то так =))

Тернопілля, старі фотографії, Тернопольщина, археология, старые фотографии

Previous post Next post
Up