Спадщина. Лісоводи. Палац Журовських. Експедиція 2016 року.
Звернемось до багатотомника "Діючи резиденцій на кресах речі Посполитої" Романа Афтаназі.
Там згадується, що колись Лісоводи належали Гербуртам (взагалі перша документальна згадка про село - від 1559 року). Уроженка Фельштина (напевно, подільського, бо є ще й галицький) Сюзанна Гербурт вийшла заміж у 1675 році за Францішка Стадницького - так маєтність перейшла до цього роду. Потім були ще Ліпінські. Домініка Ліпінська у 1758 році виходить заміж за Войцеха Раціборовського - ось і чергова рокіровка власників. Раціборовський докуповує ще в полковника Грибовського Вишнівчик і Завадівку.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Серед фотографій можна побачити портрет дочки В.Раціборовського Наталії (від першого шлюбу) - волоока красуня так і не вийшла заміж. В Наталії була сестра Людвіка. Ось вона й одружилася з колекціонером і меценатом Марцелієм Журовським (помер в 1880 році). Марцелій розводив породистих коней - і мав у тому неабиякий успіх. Правда, мешкати волів не у Лісоводах, а у Іванківцях під Бердичевим. Потім Лісоводи отримав син Марцелія Евгеніуш Журовський (1826-1913), одружений з Цецилією Стемпковською (1835-1924). Ця пара жила саме у лісоводському маєтку. Останнім власником садиби був їхній син Альфред Журовський, який купив також Маків і Шатаву - та став одним з найбільших подільських землевласників.
Наталі Раціборовська
Журовські, колишні мешканці палацу
Десь в часи Людвіка Раціборовського (наприкінці XVIII ст.) в Лісоводах зводять суровий у своїй простоті і не дуже пропорційний палац.
Це був двоповерховий будинок з ґанком. Ґанок підпирали чотири колони, які увінчував трикутний причілок. Палац був покритий високим гладким чотирьохспадовим гонтовим дахом. Тильна сторона, яка виходила на парк, була вищою від фронтальної, так як вона була на високому підмурку, зверху якого розташована була обширна тераса. Посередині тильної сторони був тригранний ризаліт.
Про його інтер'єри відомо мало: всі репрезентаційні приміщення були досить великі, підлога була паркетна, отоплювалася будівля камінами і п'єцами. Праворуч від холу розміщувалася бібліотека, далі були спальня та вбиральня. Ліворуч - малий салон і ще одна спальня. Великий салон був в плані восьмибічним, з дубовим паркетом і білі стіни. Далі розташовувались житлові кімнати господарів палацу, а з іншого боку - велика їдальня. В північно-східному крилі була лише велика бальна зала - там і зараз якесь велике приміщення, хто його знає яке - колишній спортзал?
Роман Афтаназі припускає, що так як палац весь час перебував в руках у однієї, і дуже заможної, родини, в Лісоводах мало б бути багато старовинних меблів і картин старих італійських та голандських майстрів (переважно перевезених сюди зі старої іванковецької галереї - частина картин, правда, була у Макові).
Був тут також кришталевий келих, подарований польським королем Станіславом Августом київському воєводі Юзефу Стемпковському, золотий кубок авторства данцігського майстра Й.Г.Шляубітца - це все дісталося у спадщину Цецилії Журовській. В 1987 р. келих було подаровано музею у польському місті Ясна Гура. Кубок зараз в Оттаві, у спадкоємців Журовських.
На початку ХХ ст. життя родини Журовських перемістилося в Маків, у Лісоводи наїжджали лише час від часу.
декілька кадрів через скло
дуже кумедно виглядає на руїні надпис - реставрація
Парк в Лісоводах мав поверхню в кілька гектарів - і зараз там стоять корпуси аграрного ліцею. Про флігель відомо, що він розташовувався напроти палацу. Зараз сякою-такою старою виглядає одноповерхова споруда ліворуч від колишнього панського двору. Ані липової, ані каштанової алеї навколо палацу непомітно - а були. Найбільша частина парку тягнулася на південь від будинку - до ставу. До невеличкого острова на ставку вів легкий місток, на острові вирощували квіти.
Палац у Лісоводах в 1870-х роках. Акварель Наполеона Орди. З фондів Краківського Національного музею.
Палац Журовських в Лісоводах. Фото до 1914 р. З книги Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", т.9.
Фото до 1914 року
Палац знаходиться в занедбаному стані та на межі руйнації на території училища в Лісоводах.
В Лісоводах зберігали келих, подарований королем Станіславом августом у 1787 р. Й.Стемпковському
Кубок зараз в Оттаві
Джерела:
castles.com.ua
uk.wikipedia.org
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
ну як то так =))
Там згадується, що колись Лісоводи належали Гербуртам (взагалі перша документальна згадка про село - від 1559 року). Уроженка Фельштина (напевно, подільського, бо є ще й галицький) Сюзанна Гербурт вийшла заміж у 1675 році за Францішка Стадницького - так маєтність перейшла до цього роду. Потім були ще Ліпінські. Домініка Ліпінська у 1758 році виходить заміж за Войцеха Раціборовського - ось і чергова рокіровка власників. Раціборовський докуповує ще в полковника Грибовського Вишнівчик і Завадівку.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Серед фотографій можна побачити портрет дочки В.Раціборовського Наталії (від першого шлюбу) - волоока красуня так і не вийшла заміж. В Наталії була сестра Людвіка. Ось вона й одружилася з колекціонером і меценатом Марцелієм Журовським (помер в 1880 році). Марцелій розводив породистих коней - і мав у тому неабиякий успіх. Правда, мешкати волів не у Лісоводах, а у Іванківцях під Бердичевим. Потім Лісоводи отримав син Марцелія Евгеніуш Журовський (1826-1913), одружений з Цецилією Стемпковською (1835-1924). Ця пара жила саме у лісоводському маєтку. Останнім власником садиби був їхній син Альфред Журовський, який купив також Маків і Шатаву - та став одним з найбільших подільських землевласників.
Наталі Раціборовська
Журовські, колишні мешканці палацу
Десь в часи Людвіка Раціборовського (наприкінці XVIII ст.) в Лісоводах зводять суровий у своїй простоті і не дуже пропорційний палац.
Це був двоповерховий будинок з ґанком. Ґанок підпирали чотири колони, які увінчував трикутний причілок. Палац був покритий високим гладким чотирьохспадовим гонтовим дахом. Тильна сторона, яка виходила на парк, була вищою від фронтальної, так як вона була на високому підмурку, зверху якого розташована була обширна тераса. Посередині тильної сторони був тригранний ризаліт.
Про його інтер'єри відомо мало: всі репрезентаційні приміщення були досить великі, підлога була паркетна, отоплювалася будівля камінами і п'єцами. Праворуч від холу розміщувалася бібліотека, далі були спальня та вбиральня. Ліворуч - малий салон і ще одна спальня. Великий салон був в плані восьмибічним, з дубовим паркетом і білі стіни. Далі розташовувались житлові кімнати господарів палацу, а з іншого боку - велика їдальня. В північно-східному крилі була лише велика бальна зала - там і зараз якесь велике приміщення, хто його знає яке - колишній спортзал?
Роман Афтаназі припускає, що так як палац весь час перебував в руках у однієї, і дуже заможної, родини, в Лісоводах мало б бути багато старовинних меблів і картин старих італійських та голандських майстрів (переважно перевезених сюди зі старої іванковецької галереї - частина картин, правда, була у Макові).
Був тут також кришталевий келих, подарований польським королем Станіславом Августом київському воєводі Юзефу Стемпковському, золотий кубок авторства данцігського майстра Й.Г.Шляубітца - це все дісталося у спадщину Цецилії Журовській. В 1987 р. келих було подаровано музею у польському місті Ясна Гура. Кубок зараз в Оттаві, у спадкоємців Журовських.
На початку ХХ ст. життя родини Журовських перемістилося в Маків, у Лісоводи наїжджали лише час від часу.
декілька кадрів через скло
дуже кумедно виглядає на руїні надпис - реставрація
Парк в Лісоводах мав поверхню в кілька гектарів - і зараз там стоять корпуси аграрного ліцею. Про флігель відомо, що він розташовувався напроти палацу. Зараз сякою-такою старою виглядає одноповерхова споруда ліворуч від колишнього панського двору. Ані липової, ані каштанової алеї навколо палацу непомітно - а були. Найбільша частина парку тягнулася на південь від будинку - до ставу. До невеличкого острова на ставку вів легкий місток, на острові вирощували квіти.
Палац у Лісоводах в 1870-х роках. Акварель Наполеона Орди. З фондів Краківського Національного музею.
Палац Журовських в Лісоводах. Фото до 1914 р. З книги Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", т.9.
Фото до 1914 року
Палац знаходиться в занедбаному стані та на межі руйнації на території училища в Лісоводах.
В Лісоводах зберігали келих, подарований королем Станіславом августом у 1787 р. Й.Стемпковському
Кубок зараз в Оттаві
Джерела:
castles.com.ua
uk.wikipedia.org
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
ну як то так =))