Спадщина. Вишгород. Храм свв. Бориса і Гліба. Експедиція 2016 року.
Борисоглібський храм у Вишгороді побудований в XII столітті на місці давньоруського городища на святій Ольжиній горі, в 1030 році на місці згорілої церкви св. Василія Великого князем Ярославом Мудрим. Під час його князювання відбулася важлива в історії Православної Церкви подія: славне відкриття цілющих мощей свв. страстотерпців Бориса і Гліба, братів Великого Ярослава, убитих Святополком Окаянним в 1015 році.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Макет з історичного музею Вишгорода
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4043_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4042_1_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4044_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4045_middle.png
Трохи історії та міркувань:
...За його (Святополка Окаянного) наказом ужгородці виїхали вночі 24 липня 1015 року місяць зайшов 1:07, а сонце зійшло о 5:25. Першу половину шляху від Вишгорода до Льто вбивці їхали лісовою дорогою яку освітлював світлом майже повний місяць. З його заходом вони, напевно вважали, що їм вдасться здійснити напад і залишитися непоміченими, однак часу о п'ятій годині виявилося недостатнім для того, щоб встигнути до річки Льто затемна. Починало світати...
Борис та Галеб Володимировичі, найбільш древні, шо дійшли до нашого часу, зображення Бориса і Гліба.
Святі Борис і Гліб. Ікона. 2 половина XIII століття.
ікона з історичного музею Вишгорода
ікони з російських соборів
Попереджений заздалегідь про сплановане вбивство, Борис провів ніч в неспокійному сні, і лише з початком ранкових сутінків тривога почала залишати його. Він велів пресвітера служити заутреню, після чого віддався міцному сну, вважаючи, що гіршого не сталося. З огляду на те що почався світанок, слуги припинили охороняти намет і напевно що один з них, а саме Мойсей, залишив місце у шатра, благо для цього може бути десяток важливих причин. Однак, Борис і його слуги помилилися: саме в досвітній час вбивці під'їхали до їх намету.
Мініатюри з Сильвестрового збірника. 2 половина XIV століття.
З огляду на наближення світанку, вони, можливо, не ризикнули б напасти, але, бачачи що намет не охороняють, підібралися до нього впритул, потім, пошептавшись трохи, взяли в руки сулиці та почали крізь тканину намету колоти тих людей що знаходилися всередині. Вони завдали деяку кількість ударів і, дочекавшись, коли в наметі змовкнуть крики, відступили. В цю хвилину поранений Борис вискочив з шатра "в оторопію". Не бачачи вбивць, і вважаючи що, завдавши ударів сулицями, вони поспішили зникнути, він почав молитися і дякувати Богу за порятунок від смерті.
Але вбивці ще залишалися біля шатра. Побачивши Бориса що вискочив з шатра і хреститься, вони деякий час були в розгубленості, потім, старший з них, на ім'я Путьша, крикнув своїм, щоб ті закінчили те, заради чого сюди й приїхали. Один з убивць встромив Борису лезо меча в груди. Але одному свідкові вдалося уникнути смерті та рознести чутку про загибель Бориса.
Втративши свідка, та побоюючись, що про скоєне стане відомо, Святополк вирішує вбити єдиноутробного Борисового брата Галіба (Гліба). За ним він спішно споряджає гінця, з листом від свого імені про те, що хворий батько терміново просить його приїхати до Києва. Борис був убитий вранці 24 липня. Святополк міг дізнатися про загибель брата не раніше полудня, значить, гонець в Муром був відправлений, найпізніше, вранці наступного дня. Так само був посланий гонець з іншим посланням, відправлений Ярославом, з наступним змістом: "Не ходи. Батько твій помер, а брат убитий від Святополка “.
Отримавши попередження Ярослава, оплакавши смерть батька і загибель брата, Гліб приймає рішення продовжити шлях до Києва. Поясненням всього того, що сталося далі, можуть бути лише ті обставини, що люди які сиділи за веслами човна, що плив назустріч "кораблику", Гліба не викликали підозр, або зовсім - були знайомі супутникам Гліба.
Тільки так можна пояснити несподіваність нападу та повну розгубленість слуг Гліба. Бачачи їх переляк, начальник загону убивць (в деяких літописах наводиться навіть його ім'я - Горясер) пропонує найстаршому зі слуг Гліба вбити свого пана. Дивний наказ, якщо врахувати що, по-перше, події відбувалися днем на виду міста Смоленська (відстань від Смоленська до "оусть Смедині" - 2 км) І, по-друге, що "кораблик" Гліба був захоплений вбивцями, що стрибнули у нього, мечі яких блищали "акі вода". Чому ж Горясер, замість того, щоб перебити супутників Гліба разом з їх паном, затіває переговори з кухарем Гліба? Адже "кораблик" Гліба вже захоплений його людьми?
Поясненням цьому може бути тільки бажання залишити злочин в таємниці. Вбити супутників Гліба, означало залишити в човні або на березі безліч трупів. Змусивши слугу Гліба вбити свого пана, можна було не тільки потішитися, але й забезпечити збереження таємниці вбивства - навряд чи слуги Гліба стали б по своїй волі розповідати про власну малодушність. Не слід випускати з уваги й інші обставини. Слуги Гліба нарікали на свого пана. Зрозуміло, вони були незадоволені його рішенням плисти до Києва, і, коли судно дійсно виявилося захопленим вбивцями, легко могли проявити ненависть до пана, який не послухався їх і тим самим знищив разом з собою. В такому випадку, вчинок Торчина, що сидів позаду Гліба і перерізав йому горло, а також бездіяльність інших слуг психологічно зрозумілі, і ця версія загибелі Гліба, на перший погляд, не викликає сумнівів у своїй вірогідності.
Але є згадка про обмовку літописця, яка розповідає про повернення вбивць до Святополка, і вона більш ніж дивна. Літописець пише, що вбивці, повернулися до Святополка, і кажуть: "Зробили те що ти велів" і далі літописець пише дивне зауваження про те, що Святополк, замість того, щоб засуджувати вбивць, нагороджує їх. Погодьтеся, дивно очікувати осуду від людини, який сам же і велів вбити? Проте, слова літописця звучать саме так, з цього випливає, що спочатку в наміри Святополка не входило вбивати Гліба і він, швидше за все, збирався схопити брата. Відрядженні для його захоплення люди, дізналися, що про вбивство Бориса вже всім відомо, і їм не залишалося нічого іншого, як вбити й Гліба. З необхідністю такого вчинку і погодився Святополк, який замість того, щоб засудити вбивць, похвалив їх за старанність.
У 1075 році на місці церкви, побудованої князем Ярославом, князь Святослав Ярославич (онук Ярослава) заклав кам'яний храм Бориса і Гліба. На місці зношеного дерев'яного храму князь Ізяслав Ярославович побудував однобанну кам'яну церкву, яку освятили 20 травня 1072 року за участю київського митрополита Георгія, ряду інших архієреїв і київського чернецтва та урочисто внесли в неї мощі братів - Бориса і Гліба.
Великий кам'яний храм на честь Бориса і Гліба почав будувати князь Святослав Ярославич (до його смерті в 1076 році була завершена кладка стін) і продовжив Всеволод Ярославич. До 1080-1090 років храм був побудований, але його верх зруйнувався і був відновлений князем Олегом Святославичем. Церкву освятили 1 травня 1115 року в присутності великого князя Володимира Мономаха. З цього часу вона неодноразово згадується в літописах до періоду монголо-татарської навали, коли відомості про неї зникають.
макет з історичного музею Вишгорода
Ця велична монументальна споруда площею 900 кв. метрів відрізнялася красою зовнішньої та внутрішньої обробки. Багато зробив для її прикраси князь Володимир Мономах. Багатство і краса храму дивували навіть греків. В середині його стояли срібні саркофаги Бориса і Гліба, які вражали сучасників високохудожньою обробкою.
Мощі свв. князів Бориса і Гліба були відкриті для поклоніння з 1030 по 1240 роки. У 1240 році під час набігу Батия Вишгород був розорений, храм зруйнований, а мощі святих заховані в невідомому місці.
Як скоро на місці зруйнованої кам'яної церкви була побудована нова і скільки церков було протягом 400 років після руйнування, відомо мало, до 2-ї половині XVI століття Борисоглібська церква, мабуть, запустіла і була зруйнована, як і сам Вишгород.
Пустка на місці церкви належала Преображенському Межигірському монастирю, була разом з ним передана у володіння коронному писарю Е. Висоцькому (про що збереглися грамоти Сигізмунда Августа від 1 вересня 1571 і 10 травня 1572). Руїни Борисоглібської церкви на початку XVII століття розбиралися для будівництва домініканського храму св. Миколая у Києві.
На місці храму, мабуть, будувалися дерев'яні церкви: перша згадана в 1614 році, в 1654 прославилася диво-творіннями Києво-Братської ікони Божої Матері, після 1662 року - друга. Ця будівля простояла до 1744 року, приблизно в той же час була зведена 3-тя дерев'яна церква, розібрана в 1860 році. На її місці в 1861-1863 роках поставили невеликий кам'яний храм, що зберігся до нашого часу. Але вже в 1861 році на відкритому древньому фундаменті храму місцевим протоієреєм Михайлом Сикачинським була побудована кам'яна церква з кам'яною дзвіницею в ім'я свв. Бориса і Гліба. Відмінною рисою знов розбудовуваної церкви у Вишгороді була приналежність її до нового російсько-візантійському стилю, ідеологом якого став архітектор Костянтин Тон (1794-1881).
Після Жовтневого перевороту 1917 року в Борисоглібській церкві тривали богослужіння. За відомостями старожилів церква була закрита в 1929 році. В цей час з куполів були зняті хрести, а в храмі зірвана підлога.
У 1941 році церкву знову відкрили, освятили престол, зробили іконостас, постелили підлогу. Після ремонту, у перший раз служили у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці.
У 1943 році, під час визвольних боїв, Борисоглібський храм був зруйнований. У 1945 році біля храму побудували невелику дзвіницю. Пізніше дзвіницю перенесли на Вишгородське кладовище. Тільки час від часу в ній служити приїжджали священники.
У 1987 році, після більш ніж 40-річного запустіння, в зруйнованому храмі дозволили здійснювати богослужіння. А в 1990 році він був повернений РПЦ. З травня 1994 починається інтенсивна робота з відродження Вишгородської святині.
У 1994 році була постелена підлога в середній дієвої частині храму і в притворі, встановлені дубові вхідні двері (західні, південні, північні і двері з боку вівтаря) і перед ними розбитий і залитий бетоном ґанок. Тоді ж були відреставровані та покриті потиньковані стіни дзвіниці та притвору, в якому розмістилася іконна лавка.
Купол на дзвіниці встановлено 23 вересня 1996 року, а перший благовіст пролунав в тому ж році на свято Введення до храму Пресвятої Богородиці. Другий купол з хрестом над середньою частиною храму був встановлений 22 червня 1998 року і, нарешті, 6 серпня 1998 року стіна, що розділяла храм, була прибрана, вівтар перенесено на своє місце, виготовлений іконостас, постелена підлога, потиньковані стіни, після чого храм міг вмістити вже 500 парафіян.
Храм свв. Бориса і Гліба в сьогоднішній час
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/IMG_4068_middle.png
ну і на останок погляд з небес
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00151_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00154_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00155_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00156_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00160_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00161_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00162_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00163_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00165_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00166_middle.png
З Києва до Вишгорода можна дістатися на маршрутці від метро Петрівка. Власне в Вишгороді доїжджаємо до повороту на ГЕС, переходимо дорогу і на горі, де було старе місто бачимо храм.
Історичний музей Вишгорода
http://www.videnovum.com/ukraine/vyshgorod-140/historical-museum-20
Проект висловлює величезну подяку Вишгородському державному історико-культурному заповіднику, історичному музею Вишгорода та безпосередньо його директору за можливість отримання історичних фотографій та дозвіл на зйомку в експозиціях. Музей дуже цікавий, у ньому працюють грамотні та дуже досвідчені фахівці. Рекомендуємо його до обов'язкового відвідування, тим більше, що він знаходиться неподалік Борисоглібського храму.
Джерела:
http://our-travels.info/ost/Goroda/Ukraine/Kiev/Vyshgorod-sv.php
http://www.pravenc.ru/text/153171.html
http://sobory.ru/photo/244109
http://www.pravenc.ru/text/153185.html
http://www.sedmitza.ru/text/694155.html
http://www.sedmitza.ru/text/694133.html
http://nehrist.at.ua/page/istoria_boris.htm
http://boris-i-gleb-vyshegrad.kiev.ua/about/history_of_church/
https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Церква_Святих_Бориса_і_Гліба_(стіна).jpg
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святих_Бориса_і_Гліба_(усипальниця,_Вишгород)
http://www.pravenc.ru/text/Киево-Братская%20икона%20Божией%20Матери.html
http://bruno-west.livejournal.com/1391519.html
http://www.pravmir.ru/skazanie-o-borise-i-glebe-chto-imel-v-vidu-avtor/
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Макет з історичного музею Вишгорода
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4043_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4042_1_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4044_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/MUSEUM%26OLD/IMG_4045_middle.png
Трохи історії та міркувань:
...За його (Святополка Окаянного) наказом ужгородці виїхали вночі 24 липня 1015 року місяць зайшов 1:07, а сонце зійшло о 5:25. Першу половину шляху від Вишгорода до Льто вбивці їхали лісовою дорогою яку освітлював світлом майже повний місяць. З його заходом вони, напевно вважали, що їм вдасться здійснити напад і залишитися непоміченими, однак часу о п'ятій годині виявилося недостатнім для того, щоб встигнути до річки Льто затемна. Починало світати...
Борис та Галеб Володимировичі, найбільш древні, шо дійшли до нашого часу, зображення Бориса і Гліба.
Святі Борис і Гліб. Ікона. 2 половина XIII століття.
ікона з історичного музею Вишгорода
ікони з російських соборів
Попереджений заздалегідь про сплановане вбивство, Борис провів ніч в неспокійному сні, і лише з початком ранкових сутінків тривога почала залишати його. Він велів пресвітера служити заутреню, після чого віддався міцному сну, вважаючи, що гіршого не сталося. З огляду на те що почався світанок, слуги припинили охороняти намет і напевно що один з них, а саме Мойсей, залишив місце у шатра, благо для цього може бути десяток важливих причин. Однак, Борис і його слуги помилилися: саме в досвітній час вбивці під'їхали до їх намету.
Мініатюри з Сильвестрового збірника. 2 половина XIV століття.
З огляду на наближення світанку, вони, можливо, не ризикнули б напасти, але, бачачи що намет не охороняють, підібралися до нього впритул, потім, пошептавшись трохи, взяли в руки сулиці та почали крізь тканину намету колоти тих людей що знаходилися всередині. Вони завдали деяку кількість ударів і, дочекавшись, коли в наметі змовкнуть крики, відступили. В цю хвилину поранений Борис вискочив з шатра "в оторопію". Не бачачи вбивць, і вважаючи що, завдавши ударів сулицями, вони поспішили зникнути, він почав молитися і дякувати Богу за порятунок від смерті.
Але вбивці ще залишалися біля шатра. Побачивши Бориса що вискочив з шатра і хреститься, вони деякий час були в розгубленості, потім, старший з них, на ім'я Путьша, крикнув своїм, щоб ті закінчили те, заради чого сюди й приїхали. Один з убивць встромив Борису лезо меча в груди. Але одному свідкові вдалося уникнути смерті та рознести чутку про загибель Бориса.
Втративши свідка, та побоюючись, що про скоєне стане відомо, Святополк вирішує вбити єдиноутробного Борисового брата Галіба (Гліба). За ним він спішно споряджає гінця, з листом від свого імені про те, що хворий батько терміново просить його приїхати до Києва. Борис був убитий вранці 24 липня. Святополк міг дізнатися про загибель брата не раніше полудня, значить, гонець в Муром був відправлений, найпізніше, вранці наступного дня. Так само був посланий гонець з іншим посланням, відправлений Ярославом, з наступним змістом: "Не ходи. Батько твій помер, а брат убитий від Святополка “.
Отримавши попередження Ярослава, оплакавши смерть батька і загибель брата, Гліб приймає рішення продовжити шлях до Києва. Поясненням всього того, що сталося далі, можуть бути лише ті обставини, що люди які сиділи за веслами човна, що плив назустріч "кораблику", Гліба не викликали підозр, або зовсім - були знайомі супутникам Гліба.
Тільки так можна пояснити несподіваність нападу та повну розгубленість слуг Гліба. Бачачи їх переляк, начальник загону убивць (в деяких літописах наводиться навіть його ім'я - Горясер) пропонує найстаршому зі слуг Гліба вбити свого пана. Дивний наказ, якщо врахувати що, по-перше, події відбувалися днем на виду міста Смоленська (відстань від Смоленська до "оусть Смедині" - 2 км) І, по-друге, що "кораблик" Гліба був захоплений вбивцями, що стрибнули у нього, мечі яких блищали "акі вода". Чому ж Горясер, замість того, щоб перебити супутників Гліба разом з їх паном, затіває переговори з кухарем Гліба? Адже "кораблик" Гліба вже захоплений його людьми?
Поясненням цьому може бути тільки бажання залишити злочин в таємниці. Вбити супутників Гліба, означало залишити в човні або на березі безліч трупів. Змусивши слугу Гліба вбити свого пана, можна було не тільки потішитися, але й забезпечити збереження таємниці вбивства - навряд чи слуги Гліба стали б по своїй волі розповідати про власну малодушність. Не слід випускати з уваги й інші обставини. Слуги Гліба нарікали на свого пана. Зрозуміло, вони були незадоволені його рішенням плисти до Києва, і, коли судно дійсно виявилося захопленим вбивцями, легко могли проявити ненависть до пана, який не послухався їх і тим самим знищив разом з собою. В такому випадку, вчинок Торчина, що сидів позаду Гліба і перерізав йому горло, а також бездіяльність інших слуг психологічно зрозумілі, і ця версія загибелі Гліба, на перший погляд, не викликає сумнівів у своїй вірогідності.
Але є згадка про обмовку літописця, яка розповідає про повернення вбивць до Святополка, і вона більш ніж дивна. Літописець пише, що вбивці, повернулися до Святополка, і кажуть: "Зробили те що ти велів" і далі літописець пише дивне зауваження про те, що Святополк, замість того, щоб засуджувати вбивць, нагороджує їх. Погодьтеся, дивно очікувати осуду від людини, який сам же і велів вбити? Проте, слова літописця звучать саме так, з цього випливає, що спочатку в наміри Святополка не входило вбивати Гліба і він, швидше за все, збирався схопити брата. Відрядженні для його захоплення люди, дізналися, що про вбивство Бориса вже всім відомо, і їм не залишалося нічого іншого, як вбити й Гліба. З необхідністю такого вчинку і погодився Святополк, який замість того, щоб засудити вбивць, похвалив їх за старанність.
У 1075 році на місці церкви, побудованої князем Ярославом, князь Святослав Ярославич (онук Ярослава) заклав кам'яний храм Бориса і Гліба. На місці зношеного дерев'яного храму князь Ізяслав Ярославович побудував однобанну кам'яну церкву, яку освятили 20 травня 1072 року за участю київського митрополита Георгія, ряду інших архієреїв і київського чернецтва та урочисто внесли в неї мощі братів - Бориса і Гліба.
Великий кам'яний храм на честь Бориса і Гліба почав будувати князь Святослав Ярославич (до його смерті в 1076 році була завершена кладка стін) і продовжив Всеволод Ярославич. До 1080-1090 років храм був побудований, але його верх зруйнувався і був відновлений князем Олегом Святославичем. Церкву освятили 1 травня 1115 року в присутності великого князя Володимира Мономаха. З цього часу вона неодноразово згадується в літописах до періоду монголо-татарської навали, коли відомості про неї зникають.
макет з історичного музею Вишгорода
Ця велична монументальна споруда площею 900 кв. метрів відрізнялася красою зовнішньої та внутрішньої обробки. Багато зробив для її прикраси князь Володимир Мономах. Багатство і краса храму дивували навіть греків. В середині його стояли срібні саркофаги Бориса і Гліба, які вражали сучасників високохудожньою обробкою.
Мощі свв. князів Бориса і Гліба були відкриті для поклоніння з 1030 по 1240 роки. У 1240 році під час набігу Батия Вишгород був розорений, храм зруйнований, а мощі святих заховані в невідомому місці.
Як скоро на місці зруйнованої кам'яної церкви була побудована нова і скільки церков було протягом 400 років після руйнування, відомо мало, до 2-ї половині XVI століття Борисоглібська церква, мабуть, запустіла і була зруйнована, як і сам Вишгород.
Пустка на місці церкви належала Преображенському Межигірському монастирю, була разом з ним передана у володіння коронному писарю Е. Висоцькому (про що збереглися грамоти Сигізмунда Августа від 1 вересня 1571 і 10 травня 1572). Руїни Борисоглібської церкви на початку XVII століття розбиралися для будівництва домініканського храму св. Миколая у Києві.
На місці храму, мабуть, будувалися дерев'яні церкви: перша згадана в 1614 році, в 1654 прославилася диво-творіннями Києво-Братської ікони Божої Матері, після 1662 року - друга. Ця будівля простояла до 1744 року, приблизно в той же час була зведена 3-тя дерев'яна церква, розібрана в 1860 році. На її місці в 1861-1863 роках поставили невеликий кам'яний храм, що зберігся до нашого часу. Але вже в 1861 році на відкритому древньому фундаменті храму місцевим протоієреєм Михайлом Сикачинським була побудована кам'яна церква з кам'яною дзвіницею в ім'я свв. Бориса і Гліба. Відмінною рисою знов розбудовуваної церкви у Вишгороді була приналежність її до нового російсько-візантійському стилю, ідеологом якого став архітектор Костянтин Тон (1794-1881).
Після Жовтневого перевороту 1917 року в Борисоглібській церкві тривали богослужіння. За відомостями старожилів церква була закрита в 1929 році. В цей час з куполів були зняті хрести, а в храмі зірвана підлога.
У 1941 році церкву знову відкрили, освятили престол, зробили іконостас, постелили підлогу. Після ремонту, у перший раз служили у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці.
У 1943 році, під час визвольних боїв, Борисоглібський храм був зруйнований. У 1945 році біля храму побудували невелику дзвіницю. Пізніше дзвіницю перенесли на Вишгородське кладовище. Тільки час від часу в ній служити приїжджали священники.
У 1987 році, після більш ніж 40-річного запустіння, в зруйнованому храмі дозволили здійснювати богослужіння. А в 1990 році він був повернений РПЦ. З травня 1994 починається інтенсивна робота з відродження Вишгородської святині.
У 1994 році була постелена підлога в середній дієвої частині храму і в притворі, встановлені дубові вхідні двері (західні, південні, північні і двері з боку вівтаря) і перед ними розбитий і залитий бетоном ґанок. Тоді ж були відреставровані та покриті потиньковані стіни дзвіниці та притвору, в якому розмістилася іконна лавка.
Купол на дзвіниці встановлено 23 вересня 1996 року, а перший благовіст пролунав в тому ж році на свято Введення до храму Пресвятої Богородиці. Другий купол з хрестом над середньою частиною храму був встановлений 22 червня 1998 року і, нарешті, 6 серпня 1998 року стіна, що розділяла храм, була прибрана, вівтар перенесено на своє місце, виготовлений іконостас, постелена підлога, потиньковані стіни, після чого храм міг вмістити вже 500 парафіян.
Храм свв. Бориса і Гліба в сьогоднішній час
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/IMG_4068_middle.png
ну і на останок погляд з небес
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00151_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00154_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00155_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00156_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00160_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00161_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00162_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00163_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00165_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2016/FEBRUARY/VISHOROD/DJI00166_middle.png
З Києва до Вишгорода можна дістатися на маршрутці від метро Петрівка. Власне в Вишгороді доїжджаємо до повороту на ГЕС, переходимо дорогу і на горі, де було старе місто бачимо храм.
Історичний музей Вишгорода
http://www.videnovum.com/ukraine/vyshgorod-140/historical-museum-20
Проект висловлює величезну подяку Вишгородському державному історико-культурному заповіднику, історичному музею Вишгорода та безпосередньо його директору за можливість отримання історичних фотографій та дозвіл на зйомку в експозиціях. Музей дуже цікавий, у ньому працюють грамотні та дуже досвідчені фахівці. Рекомендуємо його до обов'язкового відвідування, тим більше, що він знаходиться неподалік Борисоглібського храму.
Джерела:
http://our-travels.info/ost/Goroda/Ukraine/Kiev/Vyshgorod-sv.php
http://www.pravenc.ru/text/153171.html
http://sobory.ru/photo/244109
http://www.pravenc.ru/text/153185.html
http://www.sedmitza.ru/text/694155.html
http://www.sedmitza.ru/text/694133.html
http://nehrist.at.ua/page/istoria_boris.htm
http://boris-i-gleb-vyshegrad.kiev.ua/about/history_of_church/
https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Церква_Святих_Бориса_і_Гліба_(стіна).jpg
.jpg){kind=link}
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святих_Бориса_і_Гліба_(усипальниця,_Вишгород)
http://www.pravenc.ru/text/Киево-Братская%20икона%20Божией%20Матери.html
http://bruno-west.livejournal.com/1391519.html
http://www.pravmir.ru/skazanie-o-borise-i-glebe-chto-imel-v-vidu-avtor/
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.