Не можу = не хочу?
Кілька тижнів тому їду в метро на іспит. Вагон заповнений вщерть. Раптом бачу над дверима наклейку расистського змісту. Відклеїти можливості жодної - до неї, по-перше, не пробитись, по-друге, їх дуже міцно клеють, таку, як та була, взагалі відклеїти неможливо, її треба відшкрябувати ножем хвилини чотири. На Контрактовій виштовхалась з вагону, попленталась на іспит. А вагон разом з наклейкою поїхав далі :(
Дорогою до корпусу подумала спочатку таке. Ось життя в мініатюрі: хто з цим хоче щось зробити - не здатний, хто може - не хоче.
А потім подумала так. А може, це питання не можливості, а пріоритетів, справжньості бажання щось робити, жертвуючи власними інтересами? Теоретично, могла ж я лишитсь у вагоні, доїхати до кінцевої, віддряпати ту наліпку...
Дорогою до корпусу подумала спочатку таке. Ось життя в мініатюрі: хто з цим хоче щось зробити - не здатний, хто може - не хоче.
А потім подумала так. А може, це питання не можливості, а пріоритетів, справжньості бажання щось робити, жертвуючи власними інтересами? Теоретично, могла ж я лишитсь у вагоні, доїхати до кінцевої, віддряпати ту наліпку...