Книги для мене
Читаю з подачі nekudza Фредеріка Форсайта і в кожній книзі внєзапно знаходжу щось "особисто для мене".
"День шакала" (про замах на де Голля), наприклад, читала в Парижі, "Пси війни" - книга про бойові дії в колишніх африканських колоніях.
А тут уже думала, що все, що хотіла, прочитала, і раптом в себе на кіндлі побачила "Avenger", навіть не пригадую, коли закачала.
Книга починається з того, що в Югославії жорстоко вбивають американського хлопця. Далі ретроспективно розповідається, як він, власне, туди потрапив. І починається з того, що хлопчина проситься волонтером до УВКБ... Тут я сміялась на весь плацкартний вагон потягу Мінськ-Вільнюс (на весь літак Вільнюс-Франкфурт? Точно пам'ятаю тільки те, що на паромі Талін-Гельсінки я спала і грала у свояк, а книжок не читала).
І ще там описується asylum claim, яку я автоматично подумки доповнила посиланням на відповідний пункт Конвенції про статус біженців.
Навіть шкода, що Форсайт більше нічого для мене, начебто, не написав.
"День шакала" (про замах на де Голля), наприклад, читала в Парижі, "Пси війни" - книга про бойові дії в колишніх африканських колоніях.
А тут уже думала, що все, що хотіла, прочитала, і раптом в себе на кіндлі побачила "Avenger", навіть не пригадую, коли закачала.
Книга починається з того, що в Югославії жорстоко вбивають американського хлопця. Далі ретроспективно розповідається, як він, власне, туди потрапив. І починається з того, що хлопчина проситься волонтером до УВКБ... Тут я сміялась на весь плацкартний вагон потягу Мінськ-Вільнюс (на весь літак Вільнюс-Франкфурт? Точно пам'ятаю тільки те, що на паромі Талін-Гельсінки я спала і грала у свояк, а книжок не читала).
І ще там описується asylum claim, яку я автоматично подумки доповнила посиланням на відповідний пункт Конвенції про статус біженців.
Навіть шкода, що Форсайт більше нічого для мене, начебто, не написав.