Трохи ЩДК-дибру
Приїхало я вчора з Дніпрофесту.
Куди я їхало, щоб масовано побачитись з.
Ну і пограти, але то таке.
Їздило я за "-1" в складі шановного мсьє Єганова (аkа мсьє Дубінський), Макса Маслікова, Володі Островського, Жені Спектора і частково Люди Кривцун (вона тільки на другий день була). І ще за нас в перший день грав Стас Шевченко, в якого внєзапно був квиток, але не було команди.
В принципі, я почало масовано бачитись з ще на вокзалі, бо в сусідньому вагоні їхали dm_litvinov та uroborros з analit, vumnik таtheindifferent. А в сусідньому купе їхав nekudza_max. Який навіть упізнав мене здалеку за рогами рюкзаком. Але всі вони полягали спати так швидко, що нема про що й писати.
Це був, не можу оминути цей несмішний важливий факт, перший виїзд, де
мене знудило ще навіть до приїзду в місто. Зранку не поїла, а Максик Русов ласкаво пригостив солодкою м'ятною жвачкою. Хоч вагон був нового зразку, вбиральні не зачиняли, і то пощастило.
До Новоосьолівки доїхали без пригод, на кепський магазин "Крамницю" зорієнтувались, базу знайшли, поселились.
Пічалька настала мені, коли я відкрила кран. Вода була рудого кольору, а запаху такого, що, по-моєму, більше я її й не відкривала. Збігала в найближчий магазинчик і притягла 5 літрів води, потім мені ще хтось таку саме пляшку притяг, вистачило.
У перший день грали Даугавпілс, досить прикольно було, навіть виграли з великим відривом :)
Кубок Хайфи якось не зайшов, зіграли поганенько, та й не запам'яталось нічого.
Увечері пограли в Ерудит-квартет, точніше, секстет, бо там можна було грати вшістьох, тобто, на деякі теми виходити по двоє. Найгірша моя гра в квартет була: я приносила тільки мінуси, причому абсолютно безглузді.
Ще я навіть спробувала пограти в кіно-конкурс від j_shlyahov, де передбачувано просиділа з нулем. Тому що кіно - то не про псів, то про радянське кіно. А взагалі конкурс мені сподобався.
Увечері я думала до когось піти тусити (всі жили на базі "Маяк", а ми на "Сосновый бор", там де й грали), але мені страшенно хотілось в душ, а це була проблема. В результаті я помилось водою з бутля, голову навіть помило, і знову захворіло, звичайно. Це був тим більше передбачуваний кінец, що там опалення ввімкнули тільки 6, наскільки я зрозуміло. І все було промерзле, ех... Ну то таке, погода була тепла, так що я особисто від того не потерпало.
Навіть на другий день вдягла міні-спідницю.
Крім моєї спідниці на другий день було основне ЩДК, дзеркало Курська. Приїхала lyudmila_m, що не могло не тішити, бо вона привезла мені вологі серветки. Спочатку в мене було відчуття, що ми дуже лажаємо, бо постійно були невибори й недокрути, за які ну дуууже прикро. І взагалі, протягом усього турніру це відчуття, що не беремо щось таке, що нам було б треба й навіть досить легко брати, не залишало. Але після 4 турів, які грали 8, ми лідирували.
Після ЩДК ми грали брейн, в якому потрапили до групи не тільки якісно сильної, а й кількісно більшої за інші. Але зіграли ми непогано, програли лише один бій, і вийшли. В останньому бою мені зайшли одразу два давно відомі приколи :) А взагалі брейн якись був трохи... не знаю, дивні місцями питання, важко сформулювати, що саме не так, але відчуття "якщо відповідь така, то нащо це питання?" в мене було неодноразово.
Після вечері грали в ЕК, вилетіли нафіг.
А далі я вирішила піти послухати, як грають "Вгадай мелодію" від Гліба Полякова. Було 4 групи, кожна з яких грала майже півтори години. Почали о 21. Десь опівночі я пішла зі Сливками, які вийшли в півфінальну частину, в "Маяк". Я напрошувалась до них у гості, і вони по-габровськи привели мене до Жень Духопельникових. Причому, що характерно, хоча йшли ми вп'ятьох, коли я прийшла, розмістилась, і роздивилась навколо себе, нікого зі Сливок там не було. Як це сталось, я досі не розумію.
Зате там був Сєва Петровський з Єлизаветою. Єлизавета являла собою велику соснову гілку, прикрашену, втикнуту в величезну вазу. Усю цю красу Сєва притяг аж з адмін. копуса іншої бази. Я ще була під враженням виведення під дощик theindifferent, десь напочатку "Вгадай мелодію", тому Єлизавету витягла туди ж, запевняючи Сєву, що вона, може, навіть трохи підросте. Після цього Сєва чомусь спитав у мене, чи є в Страсбурзі анархісти...
А ще ми з k_olena , по-моєму, глибоко вразили shvedka обговоренням статусу неповнолітніх учасників кримінального процесу. Правда, незважаючи на підняття мною такої незастільної теми, Женя й Женя були до мене дуже добрі, напоїли мене чудовим барбарисовим чаєм (після цього за браком нормальної води, щоб відмити чашку, я пила барбарисове вино, барбарисову каву і барбарисову мінералку, але чай був насправді кльовий).
Тут пробило годину десь так другу ночі, і Сливкам треба було йти на півфінал. А коли ми ще сиділи в залі гри, з Аліком сталась пічалька. Він вийшов з залу (сам), а коли за кілька хвилшин повернувся, сказав, що так сміявся, що потягнув спину. (???) Ось перед півфіналом виявилось, що грати Алік не піде. І Сливки запросили мене. Пограти. Вгадай мелодію. Мене. Якщо ще хтось не знає, я майже не розрізняю мелодій. Настільки, що не можу, наприклад, відстукати ритм, майже не можу танцювати, влутаю двірний дзвінок з телефонним тощо. І що б ви думали - я навіть дала дві правильні відповіді. І одну неправильну. І ще стопіццот разів не встигала натиснути, бо важко бути швидким у грі, де настільки не віриш у свої сили.
Ну і Сливки виграли. Героїчна команда - виграти "Вгадай мелодію", маючи мене в складі команди.
Але було офігенно весело :-D Ще раз дякую!
А гра закінчилась десь уже ближче до 5 ранку.
А на наступний день ми виграли ЩДК. І в брейні зайняли друге місце. А якби я знало, що російською "обуть" означає те, що й українською "взути", то, напевно, зайняли б перше. Але й так непогано вийшло. А мсьє дуже добре тиснув, до речі.
І ще ж про ігри і про мови. Мені сказали, що я під час обговорення кілька разів намагалось перейти на англійську. Я того абсолютно не зауважило, якщо це так. Потурчилась, побусурманилась, ну-ну...
Ну ось. Якось так це все й було. Дуже сподобалось. Усім дякую, до нових зустрічей!
Куди я їхало, щоб масовано побачитись з.
Ну і пограти, але то таке.
Їздило я за "-1" в складі шановного мсьє Єганова (аkа мсьє Дубінський), Макса Маслікова, Володі Островського, Жені Спектора і частково Люди Кривцун (вона тільки на другий день була). І ще за нас в перший день грав Стас Шевченко, в якого внєзапно був квиток, але не було команди.
В принципі, я почало масовано бачитись з ще на вокзалі, бо в сусідньому вагоні їхали dm_litvinov та uroborros з analit, vumnik таtheindifferent. А в сусідньому купе їхав nekudza_max. Який навіть упізнав мене здалеку за рогами рюкзаком. Але всі вони полягали спати так швидко, що нема про що й писати.
Це був, не можу оминути цей несмішний важливий факт, перший виїзд, де
мене знудило ще навіть до приїзду в місто. Зранку не поїла, а Максик Русов ласкаво пригостив солодкою м'ятною жвачкою. Хоч вагон був нового зразку, вбиральні не зачиняли, і то пощастило.
До Новоосьолівки доїхали без пригод, на кепський магазин "Крамницю" зорієнтувались, базу знайшли, поселились.
Пічалька настала мені, коли я відкрила кран. Вода була рудого кольору, а запаху такого, що, по-моєму, більше я її й не відкривала. Збігала в найближчий магазинчик і притягла 5 літрів води, потім мені ще хтось таку саме пляшку притяг, вистачило.
У перший день грали Даугавпілс, досить прикольно було, навіть виграли з великим відривом :)
Кубок Хайфи якось не зайшов, зіграли поганенько, та й не запам'яталось нічого.
Увечері пограли в Ерудит-квартет, точніше, секстет, бо там можна було грати вшістьох, тобто, на деякі теми виходити по двоє. Найгірша моя гра в квартет була: я приносила тільки мінуси, причому абсолютно безглузді.
Ще я навіть спробувала пограти в кіно-конкурс від j_shlyahov, де передбачувано просиділа з нулем. Тому що кіно - то не про псів, то про радянське кіно. А взагалі конкурс мені сподобався.
Увечері я думала до когось піти тусити (всі жили на базі "Маяк", а ми на "Сосновый бор", там де й грали), але мені страшенно хотілось в душ, а це була проблема. В результаті я помилось водою з бутля, голову навіть помило, і знову захворіло, звичайно. Це був тим більше передбачуваний кінец, що там опалення ввімкнули тільки 6, наскільки я зрозуміло. І все було промерзле, ех... Ну то таке, погода була тепла, так що я особисто від того не потерпало.
Навіть на другий день вдягла міні-спідницю.
Крім моєї спідниці на другий день було основне ЩДК, дзеркало Курська. Приїхала lyudmila_m, що не могло не тішити, бо вона привезла мені вологі серветки. Спочатку в мене було відчуття, що ми дуже лажаємо, бо постійно були невибори й недокрути, за які ну дуууже прикро. І взагалі, протягом усього турніру це відчуття, що не беремо щось таке, що нам було б треба й навіть досить легко брати, не залишало. Але після 4 турів, які грали 8, ми лідирували.
Після ЩДК ми грали брейн, в якому потрапили до групи не тільки якісно сильної, а й кількісно більшої за інші. Але зіграли ми непогано, програли лише один бій, і вийшли. В останньому бою мені зайшли одразу два давно відомі приколи :) А взагалі брейн якись був трохи... не знаю, дивні місцями питання, важко сформулювати, що саме не так, але відчуття "якщо відповідь така, то нащо це питання?" в мене було неодноразово.
Після вечері грали в ЕК, вилетіли нафіг.
А далі я вирішила піти послухати, як грають "Вгадай мелодію" від Гліба Полякова. Було 4 групи, кожна з яких грала майже півтори години. Почали о 21. Десь опівночі я пішла зі Сливками, які вийшли в півфінальну частину, в "Маяк". Я напрошувалась до них у гості, і вони по-габровськи привели мене до Жень Духопельникових. Причому, що характерно, хоча йшли ми вп'ятьох, коли я прийшла, розмістилась, і роздивилась навколо себе, нікого зі Сливок там не було. Як це сталось, я досі не розумію.
Зате там був Сєва Петровський з Єлизаветою. Єлизавета являла собою велику соснову гілку, прикрашену, втикнуту в величезну вазу. Усю цю красу Сєва притяг аж з адмін. копуса іншої бази. Я ще була під враженням виведення під дощик theindifferent, десь напочатку "Вгадай мелодію", тому Єлизавету витягла туди ж, запевняючи Сєву, що вона, може, навіть трохи підросте. Після цього Сєва чомусь спитав у мене, чи є в Страсбурзі анархісти...
А ще ми з k_olena , по-моєму, глибоко вразили shvedka обговоренням статусу неповнолітніх учасників кримінального процесу. Правда, незважаючи на підняття мною такої незастільної теми, Женя й Женя були до мене дуже добрі, напоїли мене чудовим барбарисовим чаєм (після цього за браком нормальної води, щоб відмити чашку, я пила барбарисове вино, барбарисову каву і барбарисову мінералку, але чай був насправді кльовий).
Тут пробило годину десь так другу ночі, і Сливкам треба було йти на півфінал. А коли ми ще сиділи в залі гри, з Аліком сталась пічалька. Він вийшов з залу (сам), а коли за кілька хвилшин повернувся, сказав, що так сміявся, що потягнув спину. (???) Ось перед півфіналом виявилось, що грати Алік не піде. І Сливки запросили мене. Пограти. Вгадай мелодію. Мене. Якщо ще хтось не знає, я майже не розрізняю мелодій. Настільки, що не можу, наприклад, відстукати ритм, майже не можу танцювати, влутаю двірний дзвінок з телефонним тощо. І що б ви думали - я навіть дала дві правильні відповіді. І одну неправильну. І ще стопіццот разів не встигала натиснути, бо важко бути швидким у грі, де настільки не віриш у свої сили.
Ну і Сливки виграли. Героїчна команда - виграти "Вгадай мелодію", маючи мене в складі команди.
Але було офігенно весело :-D Ще раз дякую!
А гра закінчилась десь уже ближче до 5 ранку.
А на наступний день ми виграли ЩДК. І в брейні зайняли друге місце. А якби я знало, що російською "обуть" означає те, що й українською "взути", то, напевно, зайняли б перше. Але й так непогано вийшло. А мсьє дуже добре тиснув, до речі.
І ще ж про ігри і про мови. Мені сказали, що я під час обговорення кілька разів намагалось перейти на англійську. Я того абсолютно не зауважило, якщо це так. Потурчилась, побусурманилась, ну-ну...
Ну ось. Якось так це все й було. Дуже сподобалось. Усім дякую, до нових зустрічей!