UkrTrip
Нарешті дійшли руки написати трохи про мою поїздку до України. Ще колись давно ми з моєю естонською подругою Еліною домовились, що восени з'їздемо разом до Києва. На початку жовтня в неї закінчилась робота в Страсбурзі, і вона повернулась у Таллінн, а на 28 жовтня ми обидві взяли квитки в Київ.
Я вирішила летіти через Прагу. Чеські авіалінії пропонують варіант Страсбург - Прага - Київ, недорогий, з самого Страсбурга, та ще й Прага - Київ прибуває майже одночасно з Таллінн - Київ. Мене трохи хвилювало те, що на пересадку в Празі мала лише 45 хвилин, але тутешні українці запевнили, що цього достатньо, рейс зі Страсбурга вилітає вчасно, а рейс Прага-Київ, навпаки, майже завжди затримують хвилин на 10-15, бо багато людей ідуть з пересадок. Удень 28 жовтня, в п'ятницю, ми з Еліною мали бути в Києві, а на вечір нам взяли квитки на потяг Київ-Львів.
Отже, 28 зранку я була в маленькому Страсбурзькому аеропорті і чекала на виліт. Всі рейси дійсно вилітали вчасно. І тільки посадку на Прагу все ніяк не оголошували. Виявилось, що той туман, яким я так захоплювалась, не давав літаку сісти після попереднього рейсу. Посадку не давали, і літак кружляв над аеропортом більш ніж годину. Звичайно, коли я була у Празі з запізненням у півтори години, літак на Київ вже був майже в Києві. Катастрофою це не було, бо я знала, що наступним рейсом ще встигну на потяг Київ-Львів, але було досить неприємно. Антону довелося підриватись їхати в аеропорт, щоб зустріти Еліну, а в мене не вийшло заїхати додому. Вечірнім рейсом я долетіла без пригод. Добре що багаж не загубили, гаяти час у Борисполі зовсім не хотілось.
28 ввечері я стояла на вокзалі в Києві і мала вигляд партизана із чеченської війни чекала друзів. Мала з собою велику плюшеву мавпу (везла в подарунок Антону), пляшку абсенту і коробку цукерок (з горя купила в Празі), і наплічник. Наплічник вагою в 15 кг. Наплічник, собака, з неправильно відрегульованими шлейками. Наплічник, забитий вщерть різними печєньками, магнітиками і подібною подарунковою лабудою. Наплічник, який я мала лишити вдома, в Києві. А з дому я мала взяти одяг на два дні у Львові. Так що до Львова я приїхала з мавпою, абсентом, п'ятнадцятьма кг коржиків і сувенірів і, блін, одними мережаними трусиками, які якимось дивом я з собою таки взяла. Ну і, на щастя, встигла Антону подзвонити, щоб мені хоч сорочку змінну привіз.
У Львові ми погуляли офігенно. Були вчотирьох - ми з Еліною, мсьє Дубінський і palti. Поселились в маленькому готельчику в двох кроках від оперного. З вокзалу пішли туди пішки, прикольно спускатись Городоцькою з гори. Зараз узагалі пекельно: Городоцька вся розкопана, а посередині настелено щось незрозуміле, і йти можна лише цим незрозумілим. Подивились ми всякі церкви, злазили на Ратушу (навіть я там ще не була, а я багато разів бувала у Львові), відвідали різні кнайпи (нова прикольна, до речі, з'явилась просто в будівлі Оперного), в моїй улюбленій цукерні Цукерні на Староєврейській навіть двічі посиділі. Я купила собі вишиванку. Еліна з Ігорем навіть в оперу сходили.
Потім ще кілька днів потусили в Києві. g_lioness провела шикарну екскурсію. Ще внєзапно погуляли з нашим приятелем-киянином, який теж працює в Страсбурзі, але випадково саме опинився в Києві. Крім того, що знаменно, на Геловін до Києва, поближче до Лисої гори, позліталось багацько дівчат. Одна моя подруга приїхала у відрядження зі Львова, wik_ky - з Миколаєва. Так що навіть з деякими некиянами вийшло побачитись.
Коротше, класно було. Відпочивали добре, тільки дуже стомились. Звичайно, далеко не всіх побачила, кого хотіла, але хоч так. Вдома побула, гостей на чай з Псом поприймала, пирогів поїла. Класно було, ех...
Я вирішила летіти через Прагу. Чеські авіалінії пропонують варіант Страсбург - Прага - Київ, недорогий, з самого Страсбурга, та ще й Прага - Київ прибуває майже одночасно з Таллінн - Київ. Мене трохи хвилювало те, що на пересадку в Празі мала лише 45 хвилин, але тутешні українці запевнили, що цього достатньо, рейс зі Страсбурга вилітає вчасно, а рейс Прага-Київ, навпаки, майже завжди затримують хвилин на 10-15, бо багато людей ідуть з пересадок. Удень 28 жовтня, в п'ятницю, ми з Еліною мали бути в Києві, а на вечір нам взяли квитки на потяг Київ-Львів.
Отже, 28 зранку я була в маленькому Страсбурзькому аеропорті і чекала на виліт. Всі рейси дійсно вилітали вчасно. І тільки посадку на Прагу все ніяк не оголошували. Виявилось, що той туман, яким я так захоплювалась, не давав літаку сісти після попереднього рейсу. Посадку не давали, і літак кружляв над аеропортом більш ніж годину. Звичайно, коли я була у Празі з запізненням у півтори години, літак на Київ вже був майже в Києві. Катастрофою це не було, бо я знала, що наступним рейсом ще встигну на потяг Київ-Львів, але було досить неприємно. Антону довелося підриватись їхати в аеропорт, щоб зустріти Еліну, а в мене не вийшло заїхати додому. Вечірнім рейсом я долетіла без пригод. Добре що багаж не загубили, гаяти час у Борисполі зовсім не хотілось.
28 ввечері я стояла на вокзалі в Києві і мала вигляд партизана із чеченської війни чекала друзів. Мала з собою велику плюшеву мавпу (везла в подарунок Антону), пляшку абсенту і коробку цукерок (з горя купила в Празі), і наплічник. Наплічник вагою в 15 кг. Наплічник, собака, з неправильно відрегульованими шлейками. Наплічник, забитий вщерть різними печєньками, магнітиками і подібною подарунковою лабудою. Наплічник, який я мала лишити вдома, в Києві. А з дому я мала взяти одяг на два дні у Львові. Так що до Львова я приїхала з мавпою, абсентом, п'ятнадцятьма кг коржиків і сувенірів і, блін, одними мережаними трусиками, які якимось дивом я з собою таки взяла. Ну і, на щастя, встигла Антону подзвонити, щоб мені хоч сорочку змінну привіз.
У Львові ми погуляли офігенно. Були вчотирьох - ми з Еліною, мсьє Дубінський і palti. Поселились в маленькому готельчику в двох кроках від оперного. З вокзалу пішли туди пішки, прикольно спускатись Городоцькою з гори. Зараз узагалі пекельно: Городоцька вся розкопана, а посередині настелено щось незрозуміле, і йти можна лише цим незрозумілим. Подивились ми всякі церкви, злазили на Ратушу (навіть я там ще не була, а я багато разів бувала у Львові), відвідали різні кнайпи (нова прикольна, до речі, з'явилась просто в будівлі Оперного), в моїй улюбленій цукерні Цукерні на Староєврейській навіть двічі посиділі. Я купила собі вишиванку. Еліна з Ігорем навіть в оперу сходили.
Потім ще кілька днів потусили в Києві. g_lioness провела шикарну екскурсію. Ще внєзапно погуляли з нашим приятелем-киянином, який теж працює в Страсбурзі, але випадково саме опинився в Києві. Крім того, що знаменно, на Геловін до Києва, поближче до Лисої гори, позліталось багацько дівчат. Одна моя подруга приїхала у відрядження зі Львова, wik_ky - з Миколаєва. Так що навіть з деякими некиянами вийшло побачитись.
Коротше, класно було. Відпочивали добре, тільки дуже стомились. Звичайно, далеко не всіх побачила, кого хотіла, але хоч так. Вдома побула, гостей на чай з Псом поприймала, пирогів поїла. Класно було, ех...