Прошу відповісти
Хочу попросити відповісти на таке питання. Ви дізнаєтесь, що ваш знайомий, не близький друг, але досить приємна вам людина, брав участь у груповому згвалтуванні (изнасиловании). Давно, у селі, з якого він родом. Їй було 14 років, але десь стільки ж і вашому знайомому. Гвалтівників було не менше за трьох.
Якою була б ваша реакція?
Так би мовити, друга частина питання. Це сталось у межах культури згвалтування в одному з її аспектів: таке згвалтування поширене в селах явище і, можна сказати, прийнятне. Хотіла детальніше пояснити, що мається на увазі, але згадала, що бачила чудовий текст на цю тему.
Ось тут Та частина, де автор пише про село (зі слів "Девяносто пятый год").
Чи для вас те, що це було ось так, прийнятно і звично, стало б такою собі "пом'якшувальною обставиною"? Чи вплинуло б якимось іншим чином?
Якщо треба чийсь коментар приховати, вказуйте в ньому - закрию.
Дякую заздалегідь.
Update.
1. Однозначної відповіді я для себе не маю. На практиці нічого вирішувати мені не довелось. Я теж хотіла б з цим не стикнутись і в майбутньому не стикатись так, що вирішувати все-таки доведеться.
2. Я спитала про пом'якшуючі обставини спеціально. Для мене вони радше обтяжуючі. Тому що я взагалі надзвичайно погано ставлюсь до того, коли людина, роблячи щось, не думає, навіщо це саме їй і чому це робить саме вона. А робить так, як заведено, як усі роблять, як робили предки і т. п. У різних речах - і у виборі релігії, і у побудові родини і т. п. І навіть дрібниці, в яких людина так чинить, для мене індикатори того, що вона може вчинити і якось так, як тут.
З іншого боку, я розумію, що дуже важко, особливо в 14 років, усе це усвідомити і дійсно вирішувати за себе і для себе.
3. Характерний аспект цієї "культури" - те, що все це аж ніяк не усвідомлюється як зґвалтування. Так це не сприймають ані ті, що це роблять, ані оточення, ані ті, з ким це сталось. Відповідно, це і є прийнятним і поширеним.
4. З цим пов'язане і те, чому мені не довелось нічого вирішувати. Як усе це називається і чим є насправді, я одразу просто не зрозуміла. Але якою б не була попередня поведінка тієї дівчини, чи мала вона до того секс з кимось із них, як усе це сталось, що було потім - це все одно зґвалтування. Мені здається, історія, на яку я давала посилання, це добре пояснює. Я ще знаю такі історії, які б добре проілюстрували і додали аргументації, але, на жаль (чи на щастя), далеко не все, що я знаю, я можу отак взяти і розповісти в ЖЖ.
5. Щодо "дійового каяття" - сама не знаю, наскільки б вплинуло на мою оцінку. Але бачення такої ситуації як норми, як на мене, взагалі важко сумісне з каяттям - див пп. 3-4.
6. Ну і так, для мене теж зґвалтування - це зґвалтування. Те, що той самий товариш був підлітком, м'яко кажучи, сумнівної репутацію, а пізніше взагали обертався в "навколобандитських" колах, мене менше хвилює.
Якою була б ваша реакція?
Так би мовити, друга частина питання. Це сталось у межах культури згвалтування в одному з її аспектів: таке згвалтування поширене в селах явище і, можна сказати, прийнятне. Хотіла детальніше пояснити, що мається на увазі, але згадала, що бачила чудовий текст на цю тему.
Ось тут Та частина, де автор пише про село (зі слів "Девяносто пятый год").
Чи для вас те, що це було ось так, прийнятно і звично, стало б такою собі "пом'якшувальною обставиною"? Чи вплинуло б якимось іншим чином?
Якщо треба чийсь коментар приховати, вказуйте в ньому - закрию.
Дякую заздалегідь.
Update.
1. Однозначної відповіді я для себе не маю. На практиці нічого вирішувати мені не довелось. Я теж хотіла б з цим не стикнутись і в майбутньому не стикатись так, що вирішувати все-таки доведеться.
2. Я спитала про пом'якшуючі обставини спеціально. Для мене вони радше обтяжуючі. Тому що я взагалі надзвичайно погано ставлюсь до того, коли людина, роблячи щось, не думає, навіщо це саме їй і чому це робить саме вона. А робить так, як заведено, як усі роблять, як робили предки і т. п. У різних речах - і у виборі релігії, і у побудові родини і т. п. І навіть дрібниці, в яких людина так чинить, для мене індикатори того, що вона може вчинити і якось так, як тут.
З іншого боку, я розумію, що дуже важко, особливо в 14 років, усе це усвідомити і дійсно вирішувати за себе і для себе.
3. Характерний аспект цієї "культури" - те, що все це аж ніяк не усвідомлюється як зґвалтування. Так це не сприймають ані ті, що це роблять, ані оточення, ані ті, з ким це сталось. Відповідно, це і є прийнятним і поширеним.
4. З цим пов'язане і те, чому мені не довелось нічого вирішувати. Як усе це називається і чим є насправді, я одразу просто не зрозуміла. Але якою б не була попередня поведінка тієї дівчини, чи мала вона до того секс з кимось із них, як усе це сталось, що було потім - це все одно зґвалтування. Мені здається, історія, на яку я давала посилання, це добре пояснює. Я ще знаю такі історії, які б добре проілюстрували і додали аргументації, але, на жаль (чи на щастя), далеко не все, що я знаю, я можу отак взяти і розповісти в ЖЖ.
5. Щодо "дійового каяття" - сама не знаю, наскільки б вплинуло на мою оцінку. Але бачення такої ситуації як норми, як на мене, взагалі важко сумісне з каяттям - див пп. 3-4.
6. Ну і так, для мене теж зґвалтування - це зґвалтування. Те, що той самий товариш був підлітком, м'яко кажучи, сумнівної репутацію, а пізніше взагали обертався в "навколобандитських" колах, мене менше хвилює.