До побачення!
Поки мсьє Антон допікає мій прощальний пиріг, розкажу вам, як майже рівно сім років тому, 23 лютого 2004 року дев'ятнадцятилітня Люша Д. прийшла на свій перший турнір - відбір на київський свояк. Моїм останнім на найближчий час турніром став сьогодні такий самий. Це були чудові сім років. Дякую всім - і до побачення. Зустрінемось за рік.
26 лютого Київ-Париж. Там якось доїду до Страсбурга. Працюватиму в Європейському суді з прав людини. Я цього дуже хотіла, хоча мені є, що залишати з жалем, а насамперед - кого. Контракт по 28 лютого 2012 року.
До речі, та маячня, якою я так довго вантажила моїх бідних читачів - ірреальність, сантименти, все це, власне, було в контексті першого в житті такого від'їзду, так що не думайте, що я схильна втрачати здоровий ґлузд без причини.
26 лютого Київ-Париж. Там якось доїду до Страсбурга. Працюватиму в Європейському суді з прав людини. Я цього дуже хотіла, хоча мені є, що залишати з жалем, а насамперед - кого. Контракт по 28 лютого 2012 року.
До речі, та маячня, якою я так довго вантажила моїх бідних читачів - ірреальність, сантименти, все це, власне, було в контексті першого в житті такого від'їзду, так що не думайте, що я схильна втрачати здоровий ґлузд без причини.