Пан Ющенко, який же Ви долбоеб!
(Приберіть дітей від компа. Далі буде ненормативна лексика.)
А ми за Вас на майдані пальці відморожували, пояси тугіше затягували, зуби на полицю викладали. А головне, ми сподівалися. Чи бувають надії марними?? І єдине, що Ви змогли зробити - це посваритися з усіма і закидати яйцями Раду? І не важливо вже хто насправді яйцями розкидався. Головне, що Ви загралися в політичні ігри про великого поціновувача історії та культури в своєму маєтку за n-мільйонів гривень ... А ми залишилися біля розбитого корита ... розгрібати попелищі багаття, яке так і не розгорівся. Видивлятися, як відбувається Новоруський переділ майна і "народних" багатств. Залишилось зняти мораторій на продаж землі, і Україна вірно зникне з політичної карти, як окрема держава. Хочеться лаятися, лаятися суржиком, дико з витріщеними очима на суржику!, тому що іншого мови в цій країні немає. Своя, щоб хто ні казав, знищується зі швидкістю світла.
І де та сама хвалена європейська демократія? Мовчить. Коли нас звинувачували у крадіжці газу, Франція і Німеччина вступили оченята в підлогу, мовляв, ми тут не причому, розбирайтеся самі. Чому вони не допомогли розслідувати ситуацію і вичерпати інцидент? Чому тільки поляки, з якими в українців була багатовікова кривава ворожнеча, взяли участь у нашій долі? Як говориться, товариші і друзі перевіряються в біді. Може, для своїх у них демократія і працює, але не для "другого сорту". Хоча напевно вони мають рацію: який народ, така і "верхівка". У нас же кожен барига, який заробив \ вкрав пару нещасних тисяченок баксів, дере носа і вважає себе, якщо не богом, то як мінімум князем. Не чого на дзеркало нарікати, коли рожа крива ...
30% - 30 срібників. Нате панове хороші. Так чия хата скраю?
Ну ось називали Юща ставлеником Штатів. Але не він, а Кучма відмовився від ядерних ракет, а Янукович віддав збагачений уран. І набрався ще кредитів, непремінув звинуватити в тому ж самому всіх інших.
Пам'ятається, приїжджало тіло в нашу область. Вийшло виступати перед людьми. А хтось включив мікрофон і не попередив про це. Тіло запитує: "А че бидла так мало пригнали?" Почули всі. Нормальні люди розвернулися і пішли геть. Питання: хто залишився? І хто після цього віддав 12 мільйонів голосів.
Наша влада, як і російська, нагадує мені російську народну казку: "Двоє зі скриньки, однакових з лиця." (Двое из ларца, одинаковых с лица).
- Ви, що, і їсти за мене будете?
-Ага.
Україна схожа на величезний збитковий свинарник (вибачте, може це когось зачепило, але все-таки дочитайте, якщо вже почали), його мешканці: кабанчики і щури. Справжні українці схожі на кабанчиків (за іншою версією волів, биків без яєць і волі), тихі, спокійні, похрюківают іноді. Українофоби - щури - теж хочуть годуватися в однієї годівниці, але не визнають правил, нав'язують свої, воні є окупантами. Кабанчики терплячі і некусачі, а ось щури затесавшись в їхні ряди ...
Дивилася якось вранці повтор сюжету знятого телекомпанією "Інтер". Про Запорізьку січ, про її козаків. Де ж та сила, де то мужність, хоробрість, презирство смерті? Де все те, чим славилося військо, козацтво? "Ще не вмерла Україна ...", здається, починає, чи вже вмерла ... Три основних принципу козацтва:
- Вступити до війська мігла тільки вільна, незалежна людина;
-Спілкуватися тільки українською мовою;
- Для козака була важлива віра в Бога, православ'я.
За роки, десятки, сотні років імперії все це благополучно поховали. Коли президент перед усією Європою говорить, що смерть мільйонів людей однієї національності - це не геноцид, а всього лише трагедія багатьох народів, він не те, що президентом, він членом національної громади, нації не має права бути. В іншому, він і сам так вважає.
На Міжнародному форумі "Єдиний світ" якийсь пан обізвав Януковича - прем'єром. Ги.
Хтось каже: буде війна. Дорогі мої, вона вже йде. Інформаційна, економічна, політична. Війна за нашу землю, наші надра, наші заводи, по наші душі. І в цій війні буде застосовано залізна зброя. У цій війні не буде масових пожеж і руйнувань, але вбивства будуть. І мирне населення від неї постраждає. І, на жаль, її виграє раша. Але, що дивно, не можна сказати, що її програє Україна. Шляхи Господні несповідимі воістину. Її ніхто не програє що дивно. Як каже мій друг - перезавантаження необхідне.
Поки ми будемо виправдовувати звання: "ніхто і ім'я нам ніяк", ми й будемо другого сорту і для "своїх", і для чужих. Для самих себе. Так-то, панове хороші.
Сумбурно, але наболіле.
А ми за Вас на майдані пальці відморожували, пояси тугіше затягували, зуби на полицю викладали. А головне, ми сподівалися. Чи бувають надії марними?? І єдине, що Ви змогли зробити - це посваритися з усіма і закидати яйцями Раду? І не важливо вже хто насправді яйцями розкидався. Головне, що Ви загралися в політичні ігри про великого поціновувача історії та культури в своєму маєтку за n-мільйонів гривень ... А ми залишилися біля розбитого корита ... розгрібати попелищі багаття, яке так і не розгорівся. Видивлятися, як відбувається Новоруський переділ майна і "народних" багатств. Залишилось зняти мораторій на продаж землі, і Україна вірно зникне з політичної карти, як окрема держава. Хочеться лаятися, лаятися суржиком, дико з витріщеними очима на суржику!, тому що іншого мови в цій країні немає. Своя, щоб хто ні казав, знищується зі швидкістю світла.
І де та сама хвалена європейська демократія? Мовчить. Коли нас звинувачували у крадіжці газу, Франція і Німеччина вступили оченята в підлогу, мовляв, ми тут не причому, розбирайтеся самі. Чому вони не допомогли розслідувати ситуацію і вичерпати інцидент? Чому тільки поляки, з якими в українців була багатовікова кривава ворожнеча, взяли участь у нашій долі? Як говориться, товариші і друзі перевіряються в біді. Може, для своїх у них демократія і працює, але не для "другого сорту". Хоча напевно вони мають рацію: який народ, така і "верхівка". У нас же кожен барига, який заробив \ вкрав пару нещасних тисяченок баксів, дере носа і вважає себе, якщо не богом, то як мінімум князем. Не чого на дзеркало нарікати, коли рожа крива ...
30% - 30 срібників. Нате панове хороші. Так чия хата скраю?
Ну ось називали Юща ставлеником Штатів. Але не він, а Кучма відмовився від ядерних ракет, а Янукович віддав збагачений уран. І набрався ще кредитів, непремінув звинуватити в тому ж самому всіх інших.
Пам'ятається, приїжджало тіло в нашу область. Вийшло виступати перед людьми. А хтось включив мікрофон і не попередив про це. Тіло запитує: "А че бидла так мало пригнали?" Почули всі. Нормальні люди розвернулися і пішли геть. Питання: хто залишився? І хто після цього віддав 12 мільйонів голосів.
Наша влада, як і російська, нагадує мені російську народну казку: "Двоє зі скриньки, однакових з лиця." (Двое из ларца, одинаковых с лица).
- Ви, що, і їсти за мене будете?
-Ага.
Україна схожа на величезний збитковий свинарник (вибачте, може це когось зачепило, але все-таки дочитайте, якщо вже почали), його мешканці: кабанчики і щури. Справжні українці схожі на кабанчиків (за іншою версією волів, биків без яєць і волі), тихі, спокійні, похрюківают іноді. Українофоби - щури - теж хочуть годуватися в однієї годівниці, але не визнають правил, нав'язують свої, воні є окупантами. Кабанчики терплячі і некусачі, а ось щури затесавшись в їхні ряди ...
Дивилася якось вранці повтор сюжету знятого телекомпанією "Інтер". Про Запорізьку січ, про її козаків. Де ж та сила, де то мужність, хоробрість, презирство смерті? Де все те, чим славилося військо, козацтво? "Ще не вмерла Україна ...", здається, починає, чи вже вмерла ... Три основних принципу козацтва:
- Вступити до війська мігла тільки вільна, незалежна людина;
-Спілкуватися тільки українською мовою;
- Для козака була важлива віра в Бога, православ'я.
За роки, десятки, сотні років імперії все це благополучно поховали. Коли президент перед усією Європою говорить, що смерть мільйонів людей однієї національності - це не геноцид, а всього лише трагедія багатьох народів, він не те, що президентом, він членом національної громади, нації не має права бути. В іншому, він і сам так вважає.
На Міжнародному форумі "Єдиний світ" якийсь пан обізвав Януковича - прем'єром. Ги.
Хтось каже: буде війна. Дорогі мої, вона вже йде. Інформаційна, економічна, політична. Війна за нашу землю, наші надра, наші заводи, по наші душі. І в цій війні буде застосовано залізна зброя. У цій війні не буде масових пожеж і руйнувань, але вбивства будуть. І мирне населення від неї постраждає. І, на жаль, її виграє раша. Але, що дивно, не можна сказати, що її програє Україна. Шляхи Господні несповідимі воістину. Її ніхто не програє що дивно. Як каже мій друг - перезавантаження необхідне.
Поки ми будемо виправдовувати звання: "ніхто і ім'я нам ніяк", ми й будемо другого сорту і для "своїх", і для чужих. Для самих себе. Так-то, панове хороші.
Сумбурно, але наболіле.