тату, де море
шум моря у моїй голові шепоче інше
і чайок уривчасті крики повертають у реальність
забути не дають про біль
вони цим криком розтинають на тілі рани все нові
і дихати здається легко холодним і солоним морем
та тільки не вдається називати
близьким тебе - мій берег нездоланний.
шепоче мушля засмучені слова глухим
і ти як та світлина в вогнищі чужих думок зітлів
не ставши ані рідним ані ближчим