День 6. Liberty, Appalachians, Charlotte.
Я ловлю себе на думці, шо я вже починаю посміхаючись вітатись з людьми, яких я не знаю ніколи не бачив і скоріш за все ніколи не побачу. Д. Саша вчора казав, шо вже скучає трохи за Україною - «Надоїли мені ці екскюз мі, сорі; хочеться хамства!». Хоча то видавалося більше на жарт. Цікаво, що ціни на пальне тут дешевші, ніж в Україні, особливо якщо зважати на той факт, зо американці заробляють в середньому 3.000-5.000 американських президентів в місяць...
Сьогодні зранку ми поїхали на зібрання в Liberty University (про який я вже писав вчора). Три рази на тиждень там проходять служіння, яке зазвичай складається з прославлення та проповіді.. В більшості на зібрання приходять студенти цього університету. Коли ми приїхали, то побачили майже заповнений зал молодих людей ( я б сказав близько 10,000), які співали одну з відомих пісень прославлення. Потім був представлений спікер (він постійно змінюється наскільки я зрозумів, ае то має бути хтось з успішних чи знаменитих людей) - він проповідував по тексту з 2 Петра 4:10,11. Я чомусь чекав поверхневої проповіді, тому був вражений почутим. Спікер гарно пгояснив, що кожен має дари від Бога, їх треба використовувати в силі Божій і для Його слави.
Потім ми поїхали в Liberty Snowflex - унікальна тренувальна база для лижників і сноубордистів із штучним килимом, що відтворює сніжне покриття (навіть штучного снігу нема - просто цей спеціальний килим, який оприскується час від часу маленькими краплями води).
Потім ми поїхали в гори - Апалачі, де провели наступні 3 години. Більше години ми піднімались вгору по вимощеній каменюками, землею і деревами доріжці. Гора називалась Sharp Top висотою понад 1 км (хоча дорога наверх була понад 2 км). Мушу зазначити, що Том і д. Саша - молодці; їм не 24 роки, але вони без проблем подолали дистанцію, незважаючи на те, що вона була дуже не простою. Але коли ми досягли вершини - все застигло. Я ніколи не лазив по горам, тому для мене це було шось нове. Круто дивитись на все з висоти пташиного польоту (власне кажучи птахи літали нижче трохи) і майже руками торкатись хмар. Полазивши трохи по каменюкам ми вирушили в Charlotte (штат Північна Кароліна). Там матимемо познайомитись з офісом місії Mission Athlete International. По дорозі трохи заблкукали, бо вирішили їхати через гори задля насолоди поїздкою. Власне кажучи зараз вже 20.00 і ми ще в дорозі - я пишу цей пост на ноутбуці і навіть не знаю, коли зможу його опублікувати (не знаю чи буде інтернет там, де ми сьогодні ночуватимемо).