Що Біблія говорить про піст?
Одного разу в рамках проекту "Запитай нас про Бога", одна сестра в церкві підійшла і запитала "а що таке піст?". Питання виявилось для мене не з легких... Я знав (мені так здавалося) основні поняття, що стосуються посту, але взяв час, щоб дослідити явище посту в Біблії. Результати цього дослідження - під катом. Стаття готувалася в рамках проекту "Запитай нас про Бога" церкви "Голгофа". Завантажити цю статтю в pdf можна за посиланням - http://golgotha.org.ua/articles/146-zapitaj-nas-pro-boga/261-scho-biblija-govorit-pro-pist.html
Що Біблія говорить про піст?
Питання про піст не є таким, про яке багато сперечаються, оскільки інтерпретації хоч і варіюються, але не надто суттєво. Це одна з тем, про котру, знову ж таки, здавалося б, нема що говорити, бо в принципі для всіх все більш-менш зрозуміло. Але як часто буває в таких випадках, сценарій «більш-менш для всіх зрозуміло» говорить про відсутність повного або чіткого розуміння того чи іншого поняття. Тому, спробуємо розібратись…
Перед тим як визначитись з тим, що таке піст, варто зазначити чим піст не є або яким він не має бути.
«А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно».
Зверніть увагу на вчення Ісуса. Пам’ятаєте, коли Ісус говорив про молитву, Він сказав про те, що маємо молитись не для того, щоб всі люди бачили, які ми «духовні» і потім одразу детально настановив, як саме маємо молитись. Він сказав «А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах…» (Євангеліє від Матвія 6:9) і дав декілька тем, які повинні спрямовувати наші молитви. Господь також підкреслював постійність у молитві. Але щодо посту, Ісус сказав лиш про те, що робити це потрібно не для демонстрації духовності і все. Господь не сказав ані слова про те, яким чином треба це робити. Бог не дає більше ніяких вказівок щодо посту у Євангеліях. Відсутність подальших вказівок щодо цього демонструє, що важливість посту не така велика, як, наприклад, важливість молитви. Бог навряд волів би мовчати, якби це було невід’ємною частиною життя християнина.
Трохи поглянувши на те, чим піст не є, давайте перейдемо до основного питання - що ж таке піст або що Біблія говорить про піст.
Саме слово піст в оригіналі (гр. - «nesteia») означає утримання від споживання їжі.
Якщо дослідити випадки посту в Біблії, то коротко можна резюмувати, що піст - це завжди наслідок глибокого духовного переживання. Піст ніколи не робив когось святішим чи духовнішим. Це результат або наслідок духовних переживань. Піст майже завжди виражав скорботне, вкрай необхідне шукання Бога та Його волі у важких обставинах.
Отже, попередньо розглянувши чим піст не є або яким він не має бути, варто розглянути чому, коли або при яких обставинах Божі святі постились:
Проаналізувавши вищезгадані місця Писання, ми зможемо дійти до висновку, що в Біблії піст завжди супроводжувався молитвою. Найчастіше Біблія згадує про піст у час страждань, тривоги чи особливих духовних переживань. Бог призначив піст для таких часів. Можливо, відмова від сніданку і обіду допоможе виразити Богові свої духовні переживання, що у Вашому серці.
Коли фарисеї одного разу запитали в Христа чому його учні не постять Він відповів: «Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...» (Євангеліє від Луки 5:34-35).
Якщо Ви переживаєте моменти радості, не намагайтесь прийняти штучний стан суму і поститися. У посланні до Якова написано: “Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!” (Якова 5:13).
Надзвичайно велика помилка - проголошувати піст за відсутності внутрішніх обставин, що спричинюють його. Той, хто час від часу поститься без особливих на те причин, насправді висміює причину існування цього явища (скоріше за все, сам того не усвідомлюючи).
Піст завжди природно спровокований глибокою духовною потребою. Це не результат щоденного духовного ритуалу. Піст, як правило, мав на меті виразити глибоку залежність від Бога в часи горя, болю, для пошуку Божої волі та під час особливих духовних переживань.
В книзі Йоіла (2:12-13) читаємо:
“Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!”
Одного разу відомий коментатор Святого Письма 19 століття Джон Бродус сказав:
«Піст є правильним, коли [Ваші] умови роблять його природною реакцією. В часи радості, піст був би не природнім і не виражав би щирих почуттів. Але люди, що перебувають у стані глибокого суму природно схильні до того, щоб не приймати їжі. Піст може поглибити ті духовні імпульси по відношенню до поклоніння та праведних роздумів.».
Піст - це природна реакція на духовні обставини і переживання. Це не те, до чого ми маємо себе примушувати, бо так хтось сказав. Це завжди добровільний крок виразити свої переживання перед Богом. Знову ж, не для того, щоб хтось бачив - це між людиною і Богом. Природність реакції полягає в тому, що людина, яка взяла піст, не думає постійно про їжу… В такому випадку суть посту втрачається. І як правило так трапляється у випадках, коли ми не бажаємо поститись, а нам нав’язують це робити.
Пам’ятаєте приклад з Ісусом і фарисеями: Господь сказав, що нема сенсу поститись, адже був час для радості (іншими словами не було причини для посту). Нам важливо не забувати, що не треба себе змушувати поститись, коли в нас нема глибоких духовних переживань, які провокують піст. Інакше весь піст проходитиме у роздумах над тим, коли він вже закінчиться.
Як поститись?
Коли Ісус говорив як треба поститись, Він зосередився на тому, що це не потрібно робити задля демонстрації власної духовності.
«А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.» (Євангеліє від Матвія 6:16-18)
Істинний піст завжди передбачає смиренний та щирий дух людини, який спрямований до Бога, і відсутність прихованих мотивів перед обличчям людей.
Цікаво також відзначити невелику деталь у цьому уривку - «А як постите, то не будьте сумні…». Фраза «а як постите» передбачає, що Ісус очікував, що Його учні все таки будуть поститись. Я вірю, що у чистому серці і праведному житті, піст завжди буде присутній, так як таке життя буде сповнене духовними переживаннями, що провокуватимуть піст.
Вищезгаданий уривок - частина Ісусового вчення про лицемірство, яке Він сказав у Своїй проповіді на горі. Дуже важливо розуміти цей принцип, коли ми хочемо зрозуміти суть посту як такого. Піст - це між Вами і Богом, а не між Вами та людьми.
Найбільший уривок в Біблії про піст - це безумовно 58 розділ книги пророка Ісаї. Це місце чудово підкреслює той факт, що справжній піст виходить лише з чистого серця і праведного життя (Захарія 7:4-14). Піст не має ніякого значення, якщо життя сповнене гріхом. Не має ніякого сенсу у тому, щоб виражати свої духовні переживання перед Богом, якщо в нашому серці панує гріх. Це не те, чого хоче Господь. Суть посту - не в тому, щоб стати чи виглядати більш духовним.
Щодо часових проміжків посту у Біблії - зазвичай піст брали від сходу до заходу сонця. Але напевно Ви пам’ятаєте і 40 денний піст Ісуса, Мойсея та Ілії. Важко говорити про конкретно визначені часові рамки для посту. Скоріше всього, тут кожен сам визначає часові проміжки. Новий Заповіт лишає деталі посту на розсуд віруючої людини і навіть, в певній мірі, применшує значення посту в процесі об’явлення Божої волі.
Якщо Ви вирішили поститися, сконцентруйтесь на тому, хто такий Бог, роздумуйте про Його вірність і благодать, що Він подає Своїм дітям.
Випробування іноді відводять наш погляд від духовних реалій, що у Христі. Тому не використовуйте піст, щоб концентруватись на власних проблемах чи намагатись змусити Бога негайно вирішити Вашу проблему.
Незважаючи на те, як багато людей підтримують іншу позицію, базуючись на власному досвіді, Ви не маєте їм вірити. Слово Боже освячує нас. Ми преображаємось переміною нашого розуму, а не обмеженням нашої дієти.
Використані джерела:
http://www.gty.org/blog/B110107
http://www.gty.org/blog/B110111
http://www.gty.org/blog/B110114
http://www.gty.org/blog/B110118
http://www.gty.org/resources/sermons/2231/fasting-without-hypocrisy-part-1
http://www.gty.org/resources/sermons/2232/fasting-without-hypocrisy-part-2
Що Біблія говорить про піст?
Питання про піст не є таким, про яке багато сперечаються, оскільки інтерпретації хоч і варіюються, але не надто суттєво. Це одна з тем, про котру, знову ж таки, здавалося б, нема що говорити, бо в принципі для всіх все більш-менш зрозуміло. Але як часто буває в таких випадках, сценарій «більш-менш для всіх зрозуміло» говорить про відсутність повного або чіткого розуміння того чи іншого поняття. Тому, спробуємо розібратись…
Перед тим як визначитись з тим, що таке піст, варто зазначити чим піст не є або яким він не має бути.
- Піст - це не просто дієта задля покращення обміну речовин в організмі чи схуднення. «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.» (Римлянам 14:17).
- Ціль посту - не стати більш духовним чи поглибити стосунки з Богом. Сама по собі їжа чи її відсутність ніяким чином не роблять нас більш грішними або навпаки святішими. Зрештою, як і піст… Істина не свідчить на користь проповідників, що змушують людей брати піст так, наче піст виявляє глибоку любов до Христа або допомагає стати святішими. «Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого» (1 Послання до Коринтян 8:8).
- Піст не має бути інструментом демонстрації власної духовності. Євангеліє від Матвія 6:16-18:
«А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно».
- Це не Божа постанова чи наказ. В Біблії згадується лише один випадок, коли Бог повелів Своєму народові поститися - це був публічний піст, який відбувався один раз в рік в Свято Дня Викуплення (Лев. 16). Це був час, коли Ізраїльський народ каявся і оплакував свої гріхи перед Богом. Сьогодні цього свята в християнстві не існує, як і того посту, який Господь встановив Своєму народові. Тому, всі випадки посту, окрім вищезгаданого, є добровільними. Це не повеління Бога, а наше бажання та ініціатива.
Зверніть увагу на вчення Ісуса. Пам’ятаєте, коли Ісус говорив про молитву, Він сказав про те, що маємо молитись не для того, щоб всі люди бачили, які ми «духовні» і потім одразу детально настановив, як саме маємо молитись. Він сказав «А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах…» (Євангеліє від Матвія 6:9) і дав декілька тем, які повинні спрямовувати наші молитви. Господь також підкреслював постійність у молитві. Але щодо посту, Ісус сказав лиш про те, що робити це потрібно не для демонстрації духовності і все. Господь не сказав ані слова про те, яким чином треба це робити. Бог не дає більше ніяких вказівок щодо посту у Євангеліях. Відсутність подальших вказівок щодо цього демонструє, що важливість посту не така велика, як, наприклад, важливість молитви. Бог навряд волів би мовчати, якби це було невід’ємною частиною життя християнина.
- Це не голодування, яке проходить під питанням «коли ж нарешті закінчиться цей піст і я зможу поїсти?». Іншими словами, якщо наш піст обертається навколо їжі і наші думки сконцентровані лише на цьому, то це навряд можна назвати постом.
- Це не «праведна» реакція на проповідь пастора… Якщо ми не розуміємо в чому суть посту, робити це тільки тому, що пастор між іншим зачепив тему «посту» в своїй проповіді і сказав, що так робити треба, навряд буде розумним рішенням. Принаймні, такий піст стане просто зовнішнім релігійним обрядом, позбавленим суті.
- Це не інструмент випросити щось у Бога. Бог не завжди відповідає на наші молитви, як ми того хочемо. Як результат, ми, люди, часто намагаємось якось задобрити Бога, щоб Той таки відповів на наші прохання як нам би того хотілося…Але не можна використовувати піст, щоб задобрити Бога, показавши на яку велику жертву ми йдемо, відмовляючись від їжі…. Це не підсилювач молитви, щоб «Бог почув і дав те, чого ми хочемо».
Трохи поглянувши на те, чим піст не є, давайте перейдемо до основного питання - що ж таке піст або що Біблія говорить про піст.
Саме слово піст в оригіналі (гр. - «nesteia») означає утримання від споживання їжі.
Якщо дослідити випадки посту в Біблії, то коротко можна резюмувати, що піст - це завжди наслідок глибокого духовного переживання. Піст ніколи не робив когось святішим чи духовнішим. Це результат або наслідок духовних переживань. Піст майже завжди виражав скорботне, вкрай необхідне шукання Бога та Його волі у важких обставинах.
Отже, попередньо розглянувши чим піст не є або яким він не має бути, варто розглянути чому, коли або при яких обставинах Божі святі постились:
- Давид постився і плакав за своїм помершим дитям (2 Самуїла 12:16-18).
- Народ Ніневії постився, коли Йона оголосив їм Божий осуд (Книга пророка Йони 3:5-10).
- Естер (книга Естер 4:3;16), Йоіль (Йоіла 2) та Давид постились благаючи в Бога захисту від ворогів. Вони боялись, вони не бажали нічого їсти, а молились до Бога і просили захистити у час небезпеки.
- Сповідання і оплакування власних гріхів було причиною посту (Ездра 10:6). Коли вина за гріх тяжіла - Ездра молився і постився, смиряючись перед Святим Богом.
- Даниїл постився в очікування відкриття від Бога (10:2-3). Він не міг думати про їжу, лиш про те, що Бог мав йому відкрити. Це було найважливішим для нього - аж поки Господь дав йому відкриття.
- В Новому Заповіті, коли апостоли призначали лідерів на служіння, вони молились і постились (Дії 13:3). Це було надзвичайно важливим рішенням, тому їхнє серце було сповнене прагненням зробити правильний вибір, шукаючи Божої волі. Це поглинуло їх повністю і вони відмовились від приймання їжі.
Проаналізувавши вищезгадані місця Писання, ми зможемо дійти до висновку, що в Біблії піст завжди супроводжувався молитвою. Найчастіше Біблія згадує про піст у час страждань, тривоги чи особливих духовних переживань. Бог призначив піст для таких часів. Можливо, відмова від сніданку і обіду допоможе виразити Богові свої духовні переживання, що у Вашому серці.
Коли фарисеї одного разу запитали в Христа чому його учні не постять Він відповів: «Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...» (Євангеліє від Луки 5:34-35).
Якщо Ви переживаєте моменти радості, не намагайтесь прийняти штучний стан суму і поститися. У посланні до Якова написано: “Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!” (Якова 5:13).
Надзвичайно велика помилка - проголошувати піст за відсутності внутрішніх обставин, що спричинюють його. Той, хто час від часу поститься без особливих на те причин, насправді висміює причину існування цього явища (скоріше за все, сам того не усвідомлюючи).
Піст завжди природно спровокований глибокою духовною потребою. Це не результат щоденного духовного ритуалу. Піст, як правило, мав на меті виразити глибоку залежність від Бога в часи горя, болю, для пошуку Божої волі та під час особливих духовних переживань.
В книзі Йоіла (2:12-13) читаємо:
“Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!”
Одного разу відомий коментатор Святого Письма 19 століття Джон Бродус сказав:
«Піст є правильним, коли [Ваші] умови роблять його природною реакцією. В часи радості, піст був би не природнім і не виражав би щирих почуттів. Але люди, що перебувають у стані глибокого суму природно схильні до того, щоб не приймати їжі. Піст може поглибити ті духовні імпульси по відношенню до поклоніння та праведних роздумів.».
Піст - це природна реакція на духовні обставини і переживання. Це не те, до чого ми маємо себе примушувати, бо так хтось сказав. Це завжди добровільний крок виразити свої переживання перед Богом. Знову ж, не для того, щоб хтось бачив - це між людиною і Богом. Природність реакції полягає в тому, що людина, яка взяла піст, не думає постійно про їжу… В такому випадку суть посту втрачається. І як правило так трапляється у випадках, коли ми не бажаємо поститись, а нам нав’язують це робити.
Пам’ятаєте приклад з Ісусом і фарисеями: Господь сказав, що нема сенсу поститись, адже був час для радості (іншими словами не було причини для посту). Нам важливо не забувати, що не треба себе змушувати поститись, коли в нас нема глибоких духовних переживань, які провокують піст. Інакше весь піст проходитиме у роздумах над тим, коли він вже закінчиться.
Як поститись?
Коли Ісус говорив як треба поститись, Він зосередився на тому, що це не потрібно робити задля демонстрації власної духовності.
«А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.» (Євангеліє від Матвія 6:16-18)
Істинний піст завжди передбачає смиренний та щирий дух людини, який спрямований до Бога, і відсутність прихованих мотивів перед обличчям людей.
Цікаво також відзначити невелику деталь у цьому уривку - «А як постите, то не будьте сумні…». Фраза «а як постите» передбачає, що Ісус очікував, що Його учні все таки будуть поститись. Я вірю, що у чистому серці і праведному житті, піст завжди буде присутній, так як таке життя буде сповнене духовними переживаннями, що провокуватимуть піст.
Вищезгаданий уривок - частина Ісусового вчення про лицемірство, яке Він сказав у Своїй проповіді на горі. Дуже важливо розуміти цей принцип, коли ми хочемо зрозуміти суть посту як такого. Піст - це між Вами і Богом, а не між Вами та людьми.
Найбільший уривок в Біблії про піст - це безумовно 58 розділ книги пророка Ісаї. Це місце чудово підкреслює той факт, що справжній піст виходить лише з чистого серця і праведного життя (Захарія 7:4-14). Піст не має ніякого значення, якщо життя сповнене гріхом. Не має ніякого сенсу у тому, щоб виражати свої духовні переживання перед Богом, якщо в нашому серці панує гріх. Це не те, чого хоче Господь. Суть посту - не в тому, щоб стати чи виглядати більш духовним.
Щодо часових проміжків посту у Біблії - зазвичай піст брали від сходу до заходу сонця. Але напевно Ви пам’ятаєте і 40 денний піст Ісуса, Мойсея та Ілії. Важко говорити про конкретно визначені часові рамки для посту. Скоріше всього, тут кожен сам визначає часові проміжки. Новий Заповіт лишає деталі посту на розсуд віруючої людини і навіть, в певній мірі, применшує значення посту в процесі об’явлення Божої волі.
Якщо Ви вирішили поститися, сконцентруйтесь на тому, хто такий Бог, роздумуйте про Його вірність і благодать, що Він подає Своїм дітям.
Випробування іноді відводять наш погляд від духовних реалій, що у Христі. Тому не використовуйте піст, щоб концентруватись на власних проблемах чи намагатись змусити Бога негайно вирішити Вашу проблему.
Незважаючи на те, як багато людей підтримують іншу позицію, базуючись на власному досвіді, Ви не маєте їм вірити. Слово Боже освячує нас. Ми преображаємось переміною нашого розуму, а не обмеженням нашої дієти.
Використані джерела:
- Nave’s Topical Bible/Orville J. Nave. - p. 381-382.
- Vine’s Complete Expository Dictionary of Old and New Testament Words/W.E. Vine, M.F. Unger, W. White, Jr. - p.227-228
- The Heart of Christian Fasting/Don Green -
http://www.gty.org/blog/B110107
http://www.gty.org/blog/B110111
http://www.gty.org/blog/B110114
http://www.gty.org/blog/B110118
- Fasting without hypocrisy/John Macarthur -
http://www.gty.org/resources/sermons/2231/fasting-without-hypocrisy-part-1
http://www.gty.org/resources/sermons/2232/fasting-without-hypocrisy-part-2