Як це назвати?
У нас у всіх є друзі, знайомі, люди, з якими ми часто спілкуємось...
І я от недавно задумався над питанням: чому до одних ми ставимося з більшою повагою, ніж до інших? навіть якшо вони всі мають приблизно рівне соціальне положення, навіть якшо вони приблизно всі однакового віку ми всеодно поважаємо одинх більше, а інших менше? Інакше як пояснити, коли ми по-різному реагуємо на їх помилки (які безпосередньо, скажем, впливають на нас): на одних ми дозволяємо собі накричати, іншим ми просто шось говоримо, а з іншими просто жартуємо... Інколи все це просто залежить від нашого настрою, від рівня наповненості нашого шлунку (шо дуже часто впливає на настрій), від обставин... Але далеко не завжди. Частіше, як на мене, ми навмисне дозволяємо кричати на одних, спокійно говорити про помилки з іншими, чи просто жартувати з третіми. Чому? І чи правильно це? Як це назвати?
Просто ми, мабуть, не можемо однаково ставитись до всіх. Але ж поважати вісх маємо однаково...
І я от недавно задумався над питанням: чому до одних ми ставимося з більшою повагою, ніж до інших? навіть якшо вони всі мають приблизно рівне соціальне положення, навіть якшо вони приблизно всі однакового віку ми всеодно поважаємо одинх більше, а інших менше? Інакше як пояснити, коли ми по-різному реагуємо на їх помилки (які безпосередньо, скажем, впливають на нас): на одних ми дозволяємо собі накричати, іншим ми просто шось говоримо, а з іншими просто жартуємо... Інколи все це просто залежить від нашого настрою, від рівня наповненості нашого шлунку (шо дуже часто впливає на настрій), від обставин... Але далеко не завжди. Частіше, як на мене, ми навмисне дозволяємо кричати на одних, спокійно говорити про помилки з іншими, чи просто жартувати з третіми. Чому? І чи правильно це? Як це назвати?
Просто ми, мабуть, не можемо однаково ставитись до всіх. Але ж поважати вісх маємо однаково...