Всьо харашо, вам не здається?)))
Люди часто оцінюють інших людей: їхні слова, вчинки, навіть вигляд))) З часом, починаєш більше оцінювати себе, а не інших: власні слова, вчинки, навіть вигляд)))
Зрештою, коли справа доходить до нас, то в більшості, як на мене, все добре. Я маю на увазі, коли ми оцінюємо себе, то ми виходимо добрими людьми: не робимо особливо нічого поганого, робимо шось корисне, любимо наших друзів, навіть допомагаємо їм... В принципі робимо все добре і живемо нормально, правильно, так як треба.... Зі своїми помилками, звичайно (з ким не буває), але загалом всьо робимо правильно...
Сьогодні прочитав один віршик з Біблії, який підтверджує мої роздуми та значно доповнює їх: "Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь" (Приповісті 16:2). Справді, як не подивишся на свої шляхи, а вони виявляються добрими, шо б ти не робив (не помічали за собою такого?))))... Але у всьому тому існує щеГосподь, який і оцінить наскільки наші шляхи були чистими та добрими - про це ми так часто забуваємо... І замість того, щоб жити за Його визначенням добра, люди так часто продовжують жити за своїм визначенням добра та правильності...
Мабуть, найжахливіше, що може статися з людиною: коли ти живеш і думаєш, що живеш правильно і рухаєшся у правильному напрямку, а самому кінці ти дізнаєшся, що все тоє життя було спрямоване не в тому руслі... І в результаті - пекло.
Зрештою, коли справа доходить до нас, то в більшості, як на мене, все добре. Я маю на увазі, коли ми оцінюємо себе, то ми виходимо добрими людьми: не робимо особливо нічого поганого, робимо шось корисне, любимо наших друзів, навіть допомагаємо їм... В принципі робимо все добре і живемо нормально, правильно, так як треба.... Зі своїми помилками, звичайно (з ким не буває), але загалом всьо робимо правильно...
Сьогодні прочитав один віршик з Біблії, який підтверджує мої роздуми та значно доповнює їх: "Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь" (Приповісті 16:2). Справді, як не подивишся на свої шляхи, а вони виявляються добрими, шо б ти не робив (не помічали за собою такого?))))... Але у всьому тому існує щеГосподь, який і оцінить наскільки наші шляхи були чистими та добрими - про це ми так часто забуваємо... І замість того, щоб жити за Його визначенням добра, люди так часто продовжують жити за своїм визначенням добра та правильності...
Мабуть, найжахливіше, що може статися з людиною: коли ти живеш і думаєш, що живеш правильно і рухаєшся у правильному напрямку, а самому кінці ти дізнаєшся, що все тоє життя було спрямоване не в тому руслі... І в результаті - пекло.