Просинаємось знову у Рахові. Знову дощить. В горах туман, тому дертися високо немає сенсу.
1. Поїздимо околицями. Подерлись спочатку на рахівський амфітеатр
2. Цікава така сцена з гірським фоном. Тут видно, що вище нам підійматися сьогодні немає сенсу
3. Поїхали трасою вниз по Тисі
4.
5.
6. У кінці Рахова є Музей екології гір та історії природокористування. Відвідали.
7. Дурниця повна. Нецікавий музей.
8. Принаймні, без екскурсії робити там нічого
9. Музей немалий, три поверхи експонатів+підвал з жабами і гадюками
10.
11.
12. Після півгодини в музеї рушили назад у Рахів
13.
14.
15. Ми хотіли сьогодні у Татарів. Їхати вгору через перевал під дощем не хотілося, пішли на дизельок. Дизельки-раховози вже в більшості своїй погоріли, тому нас забрав поїзд з трьох плацкартних вагонів.
Авжеж на такий дизель зібралося три штурмових бригади бабок, щоб залазити одна поперед одної.
16. Біціглі ми поставили у неробочий тамбур сусіднього вагону, самі навіть змогли сісти біля вікна і з комфортом доїхали до Татарова. З цього ж неробочого тамбуру ми влаштували собі індивідуальний вихід з поїзда, нікому не заважаючи.
17. У Татарові поселилися просто біля вокзалу (100 грн з носа садибка), і зразу ж вирушили на водоспад Гук
18. Взжовж Прута
19. Потім вздовж р. Женець
20. Дорога до водоспаду Гук дуже мальовнича, водоспади, камені, дерева, крутяк. Ні в якому разі не їдьте на Гук автобусами чи машинами! Дорога до Гуку не менш цікава за сам Гук.
21.
22.
23.
24. А ось і сам Гук
25. Гук, нажаль, погано видно за туристами:( Їх тут повно, незважаючи на температуру близько +5 і пізню годину.
26. О так, там було дійсно холодно! Трохи допомогла місцева колиба з карпатським чаєм..
27.
28. Була вже двадцята година, хмарки полягали спати на горах.
29. Полягали спати у Татарові і ми.
Ще ці місця:
Велокраїна. На Буковель Відео цієї поїздки